Кольпоскопічно-цитологічні паралелі у вагітних з безплідністю різного ґенезу в анамнезі
Шляхом кольпоскопічного та цитологічного методів дослідження вивчено стан шийки матки у вагітних з безплідністю різного ґенезу в анамнезі. Отримані дані свідчать про підвищений рівень передракової патології шийки матки у вагітних з трубно-перитонеальною та поєднаною безплідністю в анамнезі порівняно...
Guardado en:
| Autor principal: | |
|---|---|
| Formato: | article |
| Lenguaje: | EN RU UK |
| Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2021
|
| Materias: | |
| Acceso en línea: | https://doaj.org/article/0637b92f54db4470b966aaee4c587b81 |
| Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
| Sumario: | Шляхом кольпоскопічного та цитологічного методів дослідження вивчено стан шийки матки у вагітних з безплідністю різного ґенезу в анамнезі. Отримані дані свідчать про підвищений рівень передракової патології шийки матки у вагітних з трубно-перитонеальною та поєднаною безплідністю в анамнезі порівняно з вагітними, які мали ендокринну безплідність.
Мета — визначити взаємозв'язок між характером і ступенем вираженості кольпокоскопічних та цитологічних змін на шийці матки у вагітних з безплідністю в анамнезі.
Матеріали та методи. Обстежено 101 жінку: 14 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність, — 1-ша група; 27 вагітних, які мали в анамнезі безплідність трубно-перитонеального ґенезу, — 2-га група; 40 вагітних, які мали поєднану безплідність, — 3-тя група, а також 20 здорових вагітних, які не мали безплідності в анамнезі, — 4-та група.
Методи оцінки стану шийки матки у вагітних — відеокольпоскопічний та цитологічний (на склі).
Результати. Нормальні цитологічні зміни (NILM) виявлено: у 1-й групі — у 8 (57,2%), у 2-й групі — у 15 (55,6%), у 3-й групі — 23 (57,5%), у 4-й групі — у 14 (70,0%) вагітних. Доброякісні цитологічні та ASCUS ознаки відмічено: у 1-й групі — у 5 (35,7%), у 2-й групі — у 6 (22,2%), у 3-й групі — у 10 (25,0%), у 4-й групі — у 5 (25,0%) пацієнток. Передраки (LSIL+HSIL) встановлено: у 1-й групі — в 1 (7,1%), у 2-й групі — у 6 (22,2%), у 3-й групі — у 9 (22,5%) жінок, а в 4-й групі передраків не виявлено цитологічно.
Нормальні кольпоскопічні ознаки (багатошаровий плоский епітелій) виявлено: у 3-й групі — в 11 (27,5%), у 2-й групі — у 8 (29,6%), у 1-й групі — у 7 (50,0%) вагітних. Доброякісні кольпоскопічні зміни (ектопія, відкриті залози, Наботові кісти, децидуоз) відмічено: у 3-й групі — у 19 (47,5%), у 2-й групі — у 16 (59,3%), у 1-й групі — у 6 (42,9%), у 4-й групі — у 5 (35,7%) пацієнток.
Наведені дані свідчать про те, що передраки при кольпоскопії встановлено: у 3-й групі — у 9 (22,5%), у 2-й групі — у 3 (11,1%), у 1-й групі — в 1 (7,1%), у 4-й групі — в 1 (5,0%) жінки. Кольпоскопічних ознак інвазивного росту не виявлено в жодній групі.
Висновки. Проведене дослідження вказує на підвищений рівень передракової патології шийки матки у вагітних з трубно-перитонеальною і поєднаною безплідністю в анамнезі. Досить значний відсоток передракових станів шийки матки (у 2-й групі — у 6 (22,2%) і у 3-й групі — у 9 (22,5%) жінок) свідчить про те, що за наявності вірусу папіломи людини та інших статевих інфекцій, а також зі збільшенням віку ймовірність самоелімінації вірусу папіломи знижується.
Усім вагітним після тривалого лікування безплідності слід обов'язково при першому відвідуванні жіночої консультації провести кольпоскопічний огляд, крім взяття цитологічного мазка. За виявлення LSIL і HSI у цій категорії жінок необхідно забезпечити кольпоскопічний і цитологічний контроль 1 раз на 3 місяці під час вагітності, при цьому обов'язково виконувати полімеразну реакцію вірусу папіломи людини високого канцерогенного ризику (ПЛР ВПР ВКР).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. |
|---|