Результати лікування вродженої клишоногості після реконструктивних втручань у дітей
Актуальність. Широке використання методики І. Понсеті дозволяє значно знизити кількість реконструктивних хірургічних втручань та/або зменшити їх об’єм. Але за наявності ригідних, тяжких деформацій, які не вдається скоригувати етапними гіпсовими пов’язками, а також при рецидивах доцільним є застосува...
Guardado en:
| Autores principales: | , , |
|---|---|
| Formato: | article |
| Lenguaje: | EN RU UK |
| Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
2020
|
| Materias: | |
| Acceso en línea: | https://doaj.org/article/085715852f2a4b91a2727b92ddb6cdb6 |
| Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
| Sumario: | Актуальність. Широке використання методики І. Понсеті дозволяє значно знизити кількість реконструктивних хірургічних втручань та/або зменшити їх об’єм. Але за наявності ригідних, тяжких деформацій, які не вдається скоригувати етапними гіпсовими пов’язками, а також при рецидивах доцільним є застосування хірургічного лікування. У джерелах літератури описано безліч хірургічних методик, основною метою яких є зниження частоти післяопераційних ускладнень та одночасно пошук найбільш зручного доступу з метою усунення контрактур, подальшого загоєння ран первинним натягом із мінімальним утворенням сполучнотканинних елементів.
Мета. Зниження частоти ускладнень при хірургічному лікуванні вродженої клишоногості шляхом використання модифікованого хірургічного доступу.
Матеріали та методи. У відділенні ортопедії та травматології Національної дитячої спеціалізованої лікарні (НДСЛ) «ОХМАТДИТ» проходили хірургічне лікування із застосуванням модифікованого доступу Carroll 57 дітей (72 стопи) із діагнозом «Вроджена клишоногість» (січень 2014 – вересень 2018 роки). Середній вік пацієнтів склав 3±0,4 роки. З них – 41 хлопчиків та 16 дівчаток. Двостороння деформація спостерігалась у 12 пацієнтів. 48 пацієнтів (58 стоп) потребували хірургічного втручання після первинного лікування етапними гіпсовими пов’язками за методикою І. Понсеті. У 9 пацієнтів (14 стоп) спостерігалися рецидиви деформації після хірургічних втручань.
Результати. При оцінці найближчих результатів, у ході проведення хірургічного втручання, в усіх пацієнтів було досягнуто повну корекцію деформації стоп. Післяопераційні ускладнення не спостерігались. Віддалені результати лікування через 2 роки після хірургічного втручання показали, що позитивні результати були у 12 пацієнтів (21±9,53%), задовільні – у 39 (68,4±27,14%) пацієнтів та незадовільні – у 6 (7±2,18%). Чотирьом пацієнтам із незадовільними результатами та залишковими проявами деформації у вигляді пасивно коригованої ізольованої аддукції переднього відділу стопи в подальшому була виконана операція щодо пересадки сухожилля m. tibialis anterior до латеральної клиноподібної кістки. Та 2 хворим – клиноподібна резекція кубоподібної кістки, показом до якої була відсутність пасивної корекції деформації.
Висновки. Проведений порівняльний аналіз отриманих результатів та літературних даних свідчить про ефективність запропонованої методики лікування ідіопатичної клишоногості у дітей (з використанням трьох доступів), а також за наявності залишкової деформації після консервативного та хірургічного лікування.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дітей. |
|---|