Клінічний аналіз вітальних показників у новонароджених і немовлят із хірургічною патологією при різних видах анестезіологічного супроводу
Природжені вади розвитку найчастіше зустрічаються в новонароджених і дітей першого року життя та потребують хірургічної корекції в перші години / дні життя. Хірургічні втручання на тлі тяжких захворювань і вад розвитку можуть призвести до катаболічного стресу, розладів кровообігу і дихання, метаболі...
Guardado en:
Autor principal: | |
---|---|
Formato: | article |
Lenguaje: | EN RU UK |
Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2021
|
Materias: | |
Acceso en línea: | https://doaj.org/article/169de2e04142470c8eeb25cbea40c7f2 |
Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
Sumario: | Природжені вади розвитку найчастіше зустрічаються в новонароджених і дітей першого року життя та потребують хірургічної корекції в перші години / дні життя. Хірургічні втручання на тлі тяжких захворювань і вад розвитку можуть призвести до катаболічного стресу, розладів кровообігу і дихання, метаболізму, водно-електролітного, білкового і кислотно-лужного станів, які відображаються на показниках вітальних функцій.
Мета — провести клінічний аналіз показників вітальних функцій у новонароджених і немовлят із природженою хірургічною патологією при різних видах комбінованої анестезії.
Матеріали та методи. До ретроспективного дослідження залучено 150 новонароджених і немовлят із природженими вадами розвитку хірургічного профілю залежно від анестезії (інгаляційне + регіональне знеболення — І група (50 дітей); інгаляційне + внутрішньовенне знеболювання — ІІ група (50 дітей); тотальне внутрішньовенне — ІІІ група (50 дітей)). Проаналізовано показники периферійної та церебральної оксиметрії, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і дихання.
Результати. Мінімальний показник церебральної оксиметрії виявлено з лівої півкулі мозку — 50,57±16,66 дітей І групи, що може бути несприятливим прогностичним фактором у подальшому відновленні та впливу на когнітивні функції головного мозку дитини. Периферійна сатурація не була критично зниженою на всіх етапах спостереження, за винятком отриманого зменшення показника у дітей І групи порівняно з ІІІ групою на етапі індукції в наркоз (97,79±2,45 проти 98,79±1,63, при р=0,0194 відповідно) і в максимально болісний момент хірургічного втручання (96,29±3,47 проти 98,10±2,47, при р=0,0368). У дітей, які отримували комбіноване внутрішньовенне знеболювання двома препаратами, відзначено збільшення середнього артеріального тиску від початку оперативного лікування до відновлення дитини після хірургічного втручання (49,49±10,71; 56,18±8,05 відповідно, при р<0,01).
Висновки. Серед обстежених груп найуразливішими до патологічних змін показників вітальних функцій були діти, яким анестезіологічний супровід забезпечували інгаляційним знеболюванням севораном із регіональною анестезією.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. |
---|