Аналіз перинатальної патології у передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно у світі близько 15 млн дітей народжується раніше за фізіологічний термін гестації. Унаслідок морфофункціональної незрілості організму в передчасно народжених дітей відмічається висока ймовірність формування патології органів або систем...
Guardado en:
| Autores principales: | , , , |
|---|---|
| Formato: | article |
| Lenguaje: | EN RU UK |
| Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2020
|
| Materias: | |
| Acceso en línea: | https://doaj.org/article/1a10ee0dfca64c3b95de785c43308216 |
| Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
| Sumario: | За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно у світі близько 15 млн дітей народжується раніше за фізіологічний термін гестації. Унаслідок морфофункціональної незрілості організму в передчасно народжених дітей відмічається висока ймовірність формування патології органів або систем, частота якої різниться залежно від гестаційного віку (ГВ) при народженні. Одними з перших клінічних ознак перинатальної патології в новонароджених є пароксизмальні стани, частота виникнення яких суттєво збільшується в передчасно народжених дітей.
Мета — проаналізувати особливості перинатальної патології в передчасно народжених дітей різного ГВ із пароксизмальними станами.
Пацієнти та методи. Проведено одноцентрове проспективне дослідження, в якому вивчено особливості клінічного стану 105 передчасно народжених дітей з різноманітними пароксизмальними станами. І групу дослідження становили 32 дитини з ГВ 24–28 тижнів, ІІ групу — 52 дитини з ГВ 29–32 тижні, ІІІ групу — 21 дитина з ГВ 33–36 (6/7) тижнів.
Результати. Установлено, що передчасно народжені діти мають поєднану перинатальну патологію, структура та клінічні особливості якої залежать від ГВ. Так, у дітей з ГВ 24–28 тижнів основне місце у структурі перинатальної патології посідають ретинопатія недоношених (62,5%), анемія недоношених (53,1%), бронхолегенева дисплазія (53,1%), а також поєднана інфекційна патологія (46,9%). Серед перинатальних пошкоджень центральної нервової системи та неврологічних ускладнень провідні позиції займають неонатальна церебральна ішемія (21,9%), перивентрикулярна лейкомаляція (21,5%) і вентрикулодилятація (18,8%). У дітей з ГВ 29–32 тижні порівняно з І групою спостерігається достовірно менша частота формування бронхолегеневої дисплазії (53,1% проти 11,5%, рІ-ІІ<0,0001) і ретинопатії недоношених (62,5% проти 23,1%, рІ-ІІ=0,0003), а також тенденція до зменшення частоти розвитку синдрому респіраторного розладу та анемії недоношених. Не встановлено достовірної різниці щодо частоти розвитку неонатальної церебральної ішемії (21,9% проти 28,8%, рІ-ІІ>0,05), внутрішньошлуночкових крововиливів І-ІІ ступеня (9,4% проти 7,7%, рІ-ІІ>0,05) та ІІІ–IV ступеня (6,3% проти 5,8%, рІ-ІІ>0,05), перивентрикулярної лейкомаляції (12,5% проти 17,3%, рІ-ІІ>0,05) і менінгіту (3,1% проти 1,9%, рІ-ІІ>0,05). У дітей з ГВ 33–36 тижнів порівняно з І групою відмічається достовірно менша частота формування анемії недоношених (4,7% проти 53,1%, рІІІ-І=0,0001) і ретинопатії недоношених (4,7% проти 62,5%, рІІІ-І<0,0001), а також тенденція до зменшення частоти перивентрикулярної лейкомаляції (4,7% проти 12,5%, рІII-І>0,05 і 4,7% проти 17,3%, рІII-ІI>0,05) за відсутності внутрішньошлуночкових крововиливів ІІІ–IV ступеня та структурної епілепсії.
Висновки. Перинатальна патологія в передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами є поєднаною, а її структура визначається ступенем мофрофункціональної незрілості організму. Гестаційнозалежними захворюваннями є ретинопатія недоношених, анемія недоношених, синдром респіраторного розладу та бронхолегенева дисплазія. Незважаючи на зміну структури та зменшення ступеня тяжкості перинатальної патології при збільшенні ГВ, передчасно народжені діти незалежно від ГВ становлять групу ризику щодо формування пароксизмальних станів і неврологічних ускладнень, що необхідно враховувати при створенні індивідуалізованої програми виходжування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Обстеження дітей проведено після отримання письмової згоди батьків із дотриманням основних етичних принципів наукових медичних досліджень та схвалення програми дослідження Комісією з питань біомедичної етики НМАПО імені П.Л. Шупика.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
|---|