Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа

Актуальність статті полягає в потребі наукової диференціації двох суміжних категорій сучасної комунікативістики: «наукова журналістика» (science journalism) та «науково-популярна журналістика» (popular science journalism). У вітчизняному дискурсі не існує сталого підходу до цього питання, а чинні н...

Descripción completa

Guardado en:
Detalles Bibliográficos
Autor principal: Оксана Кирилова
Formato: article
Lenguaje:DE
EN
PL
RU
UK
Publicado: Borys Grinchenko Kyiv University 2021
Materias:
P
Acceso en línea:https://doaj.org/article/1dbbec744bfc4d23aabca69ce61944db
Etiquetas: Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
id oai:doaj.org-article:1dbbec744bfc4d23aabca69ce61944db
record_format dspace
spelling oai:doaj.org-article:1dbbec744bfc4d23aabca69ce61944db2021-11-11T08:35:43ZНаукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа10.28925/2311-259x.2021.3.32311-259Xhttps://doaj.org/article/1dbbec744bfc4d23aabca69ce61944db2021-10-01T00:00:00Zhttps://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/469https://doaj.org/toc/2311-259X Актуальність статті полягає в потребі наукової диференціації двох суміжних категорій сучасної комунікативістики: «наукова журналістика» (science journalism) та «науково-популярна журналістика» (popular science journalism). У вітчизняному дискурсі не існує сталого підходу до цього питання, а чинні нормативні документи змушують редакції визначати вид діяльності не за специфікою медіа, а за переліком, наявним, наприклад, у ДСТУ. Об’єктом дослідження стали світові та вітчизняні ресурси, які спеціалізуються на науковій тематиці: Cosmos, Popular Science, Discover, Scientific American, «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Країна знань», «Вічний мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новий погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке». При цьому аналізувалися як діджитальні практики (вебресурси), так і традиційні паперові ЗМІ (журнали). Предмет вивчення — особливості дефініції наукової та науково-популярної журналістики і складності типологізації відповідних медіа. Основним методом дослідження став компаративний аналіз, підкріплений дискурс-аналізом. Метод дав змогу, по-перше, порівняти наявні наукові погляди на категорії «наукова журналістика» та «науково-популярна журналістика» і виокремити головні риси кожної; по-друге, здійснити аналіз провідних світових ресурсів, які спеціалізуються на науковій журналістиці, та провести паралелі з українськими медіа такого типу. Результатом дослідження є типологічна диференціація сучасних медіа. Основою дослідження стала гіпотеза, що визначальними в плані диференціації медіа як наукових і науково-популярних є характеристика аудиторії та функціональна специфіка ресурсу. Відповідно до неї ті медіа, які орієнтуються на підготовленого користувача, зосереджуються на останніх досягненнях науки й техніки та обмежено використовують онлайнові можливості, майже не вдаючись до прийомів едьютейнменту та саєнстейнменту, ми віднесли до каналів наукової журналістики. Ресурси ж, які об’єднують спрямування на масового користувача, акцент на навчальний складник та орієнтація на популярні навколонаукові теми, що мають пролонговану потенційну актуальність, ми вважаємо науково-популярними. З урахуванням аудиторного і функціонального факторів у статті до наукової журналістики відносимо проєкти «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Країна знань», а «Вічний мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новий погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке» — до науково-популярної. Оксана КириловаBorys Grinchenko Kyiv Universityarticleнаукова журналістиканауково-популярна журналістиканауковий медіадискурсLanguage and LiteraturePPhilology. LinguisticsP1-1091DEENPLRUUKСинопсис: текст, контекст, медіа, Vol 27, Iss 3 (2021)
institution DOAJ
collection DOAJ
language DE
EN
PL
RU
UK
topic наукова журналістика
науково-популярна журналістика
науковий медіадискурс
Language and Literature
P
Philology. Linguistics
P1-1091
spellingShingle наукова журналістика
науково-популярна журналістика
науковий медіадискурс
Language and Literature
P
Philology. Linguistics
P1-1091
Оксана Кирилова
Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа
description Актуальність статті полягає в потребі наукової диференціації двох суміжних категорій сучасної комунікативістики: «наукова журналістика» (science journalism) та «науково-популярна журналістика» (popular science journalism). У вітчизняному дискурсі не існує сталого підходу до цього питання, а чинні нормативні документи змушують редакції визначати вид діяльності не за специфікою медіа, а за переліком, наявним, наприклад, у ДСТУ. Об’єктом дослідження стали світові та вітчизняні ресурси, які спеціалізуються на науковій тематиці: Cosmos, Popular Science, Discover, Scientific American, «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Країна знань», «Вічний мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новий погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке». При цьому аналізувалися як діджитальні практики (вебресурси), так і традиційні паперові ЗМІ (журнали). Предмет вивчення — особливості дефініції наукової та науково-популярної журналістики і складності типологізації відповідних медіа. Основним методом дослідження став компаративний аналіз, підкріплений дискурс-аналізом. Метод дав змогу, по-перше, порівняти наявні наукові погляди на категорії «наукова журналістика» та «науково-популярна журналістика» і виокремити головні риси кожної; по-друге, здійснити аналіз провідних світових ресурсів, які спеціалізуються на науковій журналістиці, та провести паралелі з українськими медіа такого типу. Результатом дослідження є типологічна диференціація сучасних медіа. Основою дослідження стала гіпотеза, що визначальними в плані диференціації медіа як наукових і науково-популярних є характеристика аудиторії та функціональна специфіка ресурсу. Відповідно до неї ті медіа, які орієнтуються на підготовленого користувача, зосереджуються на останніх досягненнях науки й техніки та обмежено використовують онлайнові можливості, майже не вдаючись до прийомів едьютейнменту та саєнстейнменту, ми віднесли до каналів наукової журналістики. Ресурси ж, які об’єднують спрямування на масового користувача, акцент на навчальний складник та орієнтація на популярні навколонаукові теми, що мають пролонговану потенційну актуальність, ми вважаємо науково-популярними. З урахуванням аудиторного і функціонального факторів у статті до наукової журналістики відносимо проєкти «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Країна знань», а «Вічний мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новий погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке» — до науково-популярної.
format article
author Оксана Кирилова
author_facet Оксана Кирилова
author_sort Оксана Кирилова
title Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа
title_short Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа
title_full Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа
title_fullStr Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа
title_full_unstemmed Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа
title_sort наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа
publisher Borys Grinchenko Kyiv University
publishDate 2021
url https://doaj.org/article/1dbbec744bfc4d23aabca69ce61944db
work_keys_str_mv AT oksanakirilova naukovatanaukovopopulârnažurnalístikaskladnoŝídefínícííponâtʹítipologízacíímedía
_version_ 1718439288043995136