Особлиості перебігу та порівняльна характеристика гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів дитячого віку з атрезією стравоходу після первинної пластики
Мета: оцінити клінічні дані та дані добової внутрішньостравоходної рН-імпедансометрії у пацієнтів дитячого віку з коригованою атрезією стравоходу. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз стаціонарних карт 43 пацієнтів дитячого віку з коригованою атрезією стравоходу (КАС) у віці від 1...
Guardado en:
Autores principales: | , , |
---|---|
Formato: | article |
Lenguaje: | EN RU UK |
Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
2020
|
Materias: | |
Acceso en línea: | https://doaj.org/article/203a3175d2724e658324b1f41bd08f24 |
Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
Sumario: | Мета: оцінити клінічні дані та дані добової внутрішньостравоходної рН-імпедансометрії у пацієнтів дитячого віку з коригованою атрезією стравоходу.
Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз стаціонарних карт 43 пацієнтів дитячого віку з коригованою атрезією стравоходу (КАС) у віці від 1 до 14 років, що були обстежені в ДУ «РНПЦ Дитячої хірургії» з листопада 2017 р. по березень 2020 р. Середній вік групи: 5,09±1,2 років, із них хлопчиків – 23 (53,5%), дівчат – 20 (46,5%). Всім пацієнтам із КАС виконана езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) та добова внутрішньостравоходна рН-імпедансометрія поза кислотосупресивної терапії.
Результати. Залежно від результатів pH-імпедансометрії пацієнти з КАС були розподілені на дві групи: КАС із гастроезофагеальною рефлюксною хвообою (ГЕРХ) – 20 (54,1%) і КАС без ГЕРХ – 17 (45,9%). Найчастішим симптомом у пацієнтів із КАС був кашель в обох групах – у 26 (70,27%) дітей. Тільки у 4 з 37 пацієнтів із КАС під час проведення дослідження не було зареєстровано ніяких симптомів. Ендоскопічний аналіз верхньої частини шлунково-кишкового тракту показав, що у 16 (43,2%) пацієнтів із КАС був езофагит ступеню А (за Лос-Анджелеською класифікацією), у 1 (2,7%) – шлункова метаплазія слизової оболонки стравоходу та у 6 (16,2%) – хронічний гастрит. Дані (ЕГДС) не виявили значимих відмінностей між пацієнтами КАС із ГЕРХ та КАС без ГЕРХ (P=0,819). За порівняння параметрів pH-імпедансометрії була отримана вірогідна різниця (P<0,005) за наступними параметрам: рефлюкс-індекс, кількість епізодів рефлюксів, дистальний середній нічний базовий імпеданс (СНБІ) та тривалість найдовшого епізоду рефлюксу. Крім того, позитивна асоціація симптомів із епізодами рефлюксів ВАС (>95%) у групі пацієнтів КАС без ГЕРХ була значно вище, ніж у пацієнтів КАС із ГЕРХ: 3/20 (15%) проти 8/17 (47,06%).
Висновки. Поширеність ГЕРХ у пацієнтів із КАС у цьому дослідженні склала 54,06%. Зовнішньостравоходна симптоматика (зокрема, кашель) є превалюючою у пацієнтів із КАС (70,3%). ГЕРХ може перебігати у пацієнтів із КАС безсимптомно. У цьому дослідженні у 15% пацієнтів із КАС із підтвердженим ГЕРХ були відсутні симптоми (безсимптомні пацієнти). Діти з КАС у групах дослідження зрідка мали типові симптоми ГЕРХ (печія, відригування, загрудинний біль та відрижка).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків і дітей. |
---|