Роль еластографії зсувної хвилі у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів у дітей

Мета: визначити можливості електрографії зсувної хвилі (ЕЗХ) у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів (ЛВ) у дітей. Матеріали та методи. Проведено обстеження 26 пацієнтів віком від 4 до 17 років із симптомокомплексом збільшення ЛВ. Дану групу склали хворі хірур...

Descripción completa

Guardado en:

Detalles Bibliográficos
Autores principales:	M. O. Talko, N. A. Synyepupova
Formato:	article
Lenguaje:	EN RU UK
Publicado:	Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine 2017
Materias:	гострий лімфаденіт лімфаденопатія ультразвукова діагностика еластографія зсувної хвилі Pediatrics RJ1-570 Surgery RD1-811
Acceso en línea:	https://doaj.org/article/2e263a54140f4531887139e01f5340e9
Etiquetas:	Agregar Etiqueta Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!

id	oai:doaj.org-article:2e263a54140f4531887139e01f5340e9
record_format	dspace
spelling	oai:doaj.org-article:2e263a54140f4531887139e01f5340e92021-12-03T12:44:29ZРоль еластографії зсувної хвилі у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів у дітей2304-00412521-135810.15574/PS.2017.55.51https://doaj.org/article/2e263a54140f4531887139e01f5340e92017-06-01T00:00:00Zhttp://psu.med-expert.com.ua/article/view/207590https://doaj.org/toc/2304-0041https://doaj.org/toc/2521-1358Мета: визначити можливості електрографії зсувної хвилі (ЕЗХ) у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів (ЛВ) у дітей. Матеріали та методи. Проведено обстеження 26 пацієнтів віком від 4 до 17 років із симптомокомплексом збільшення ЛВ. Дану групу склали хворі хірургічного відділення №2 та поліклініки КМДКЛ №1, які добровільно (або їхні батьки) дали згоду на проведення даного дослідження. Клінічно та за лабораторними показниками дітей було розподілено на 4 групи: реактивні зміни (гіперплазія лімфоїдної тканини) ЛВ на тлі гострої вірусної інфекції (у 75% (6) підтвердженої клінічно та імунологічно) – 8 осіб, гострий серозний лімфаденіт (ЛА) – 12 осіб, гнійний ЛА – 6 осіб, специфічний ЛА (феліноз) – 2 осіб. Локалізація патологічного процесу відмічалася в ЛВ щелепно-шийної ділянки у 17, пахвової – у 8, пахової – у 3 пацієнтів. УЗД проводилося на базі приватного кабінету «Домашній лікар» м. Києва на апараті Ultima PA («Радмір», Україна) лінійним датчиком 3–12 МГц з функцією ЕЗХ. При визначенні характеру ураження при УЗД проводилась оцінка форми та розмірів ЛВ. Другий параметр, який враховувався при дослідженні, це наявність їхніх воріт. Характер васкуляризації визначався при кольоровому допплерівському скануванні. Особлива увага при дослідженні вузлів приділялася результатам ЕСХ: при неодорідній (гетероехогенній) структурі вузла проводився вимір щільності кожної із ділянок, при однорідній ехогенності вузла вимірювання виконувалося в одній зоні. Обстеження проводилося на стороні ураження та контрлатерально. При ЕСХ визначали жорсткість останнього у кПа. У всіх дослідженнях використовувався стандартний діапазон колірної шкали – від темно-синього (0 кПа) до яскраво-червоного (60 кПа). Обробка отриманих результатів проводилася за допомогою процедури «статистичні формули» в MS Exel 2013. Результати. При реактивній гіперплазії ЛВ середня щільність склала 8,55±0,58 кПа, при серозних та гнійних ЛА – 18,68±3,87 кПа і 17,96±3,97 кПа відповідно. На стадії серозного запалення (клінічно) у 5 випадках при УЗД в ЛВ виявлено анехогенні ділянки, які склали до 20% від його загальної площі, що може розцінюватися як початкова стадія гнійно-деструктивних змін, оскільки при проведенні ЕЗХ щільність даних зон склала 5,1±0,58 кПа, що відповідало показникам однотипних ділянок при гнійному ЛА (4,9±0,52 кПа). Це дає можливість розглядати дані прояви як початок абсцедування. У цілому результати ЕЗХ показують, що середні величини щільності вузла при гострому серозному та гнійному ЛА близькі за значеннями. Також було відмічено, що при фелінозі середня жорсткість уражених ЛВ становила 21,69±0,88 кПа, при цьому її величина в анехогенних ділянках склала 13,56±3,47 кПа, що опосередковано можна розцінювати як можливу зону некрозу, заповнену більш щільними деструктивними масами. Даний момент може бути диференційним у діагностиці неспецифічних та специфічних ЛА у разі подальшого його підтвердження. Висновки. Використання ЕЗХ при УЗД значно розширює можливості даного методу та дозволяє диференціювати реактивні зміни, гостре запалення та злоякісне ураження ЛВ. Також вона дає можливість виявити на ранніх стадіях початкові прояви деструктивних змін при ЛА, що впливає на вибір лікувальної тактики.M. O. TalkoN. A. SynyepupovaGroup of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukrainearticleгострий лімфаденітлімфаденопатіяультразвукова діагностикаеластографія зсувної хвиліPediatricsRJ1-570SurgeryRD1-811ENRUUKХірургія дитячого віку, Iss 2(55), Pp 51-56 (2017)
institution	DOAJ
collection	DOAJ
language	EN RU UK
topic	гострий лімфаденіт лімфаденопатія ультразвукова діагностика еластографія зсувної хвилі Pediatrics RJ1-570 Surgery RD1-811
spellingShingle	гострий лімфаденіт лімфаденопатія ультразвукова діагностика еластографія зсувної хвилі Pediatrics RJ1-570 Surgery RD1-811 M. O. Talko N. A. Synyepupova Роль еластографії зсувної хвилі у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів у дітей
description	Мета: визначити можливості електрографії зсувної хвилі (ЕЗХ) у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів (ЛВ) у дітей. Матеріали та методи. Проведено обстеження 26 пацієнтів віком від 4 до 17 років із симптомокомплексом збільшення ЛВ. Дану групу склали хворі хірургічного відділення №2 та поліклініки КМДКЛ №1, які добровільно (або їхні батьки) дали згоду на проведення даного дослідження. Клінічно та за лабораторними показниками дітей було розподілено на 4 групи: реактивні зміни (гіперплазія лімфоїдної тканини) ЛВ на тлі гострої вірусної інфекції (у 75% (6) підтвердженої клінічно та імунологічно) – 8 осіб, гострий серозний лімфаденіт (ЛА) – 12 осіб, гнійний ЛА – 6 осіб, специфічний ЛА (феліноз) – 2 осіб. Локалізація патологічного процесу відмічалася в ЛВ щелепно-шийної ділянки у 17, пахвової – у 8, пахової – у 3 пацієнтів. УЗД проводилося на базі приватного кабінету «Домашній лікар» м. Києва на апараті Ultima PA («Радмір», Україна) лінійним датчиком 3–12 МГц з функцією ЕЗХ. При визначенні характеру ураження при УЗД проводилась оцінка форми та розмірів ЛВ. Другий параметр, який враховувався при дослідженні, це наявність їхніх воріт. Характер васкуляризації визначався при кольоровому допплерівському скануванні. Особлива увага при дослідженні вузлів приділялася результатам ЕСХ: при неодорідній (гетероехогенній) структурі вузла проводився вимір щільності кожної із ділянок, при однорідній ехогенності вузла вимірювання виконувалося в одній зоні. Обстеження проводилося на стороні ураження та контрлатерально. При ЕСХ визначали жорсткість останнього у кПа. У всіх дослідженнях використовувався стандартний діапазон колірної шкали – від темно-синього (0 кПа) до яскраво-червоного (60 кПа). Обробка отриманих результатів проводилася за допомогою процедури «статистичні формули» в MS Exel 2013. Результати. При реактивній гіперплазії ЛВ середня щільність склала 8,55±0,58 кПа, при серозних та гнійних ЛА – 18,68±3,87 кПа і 17,96±3,97 кПа відповідно. На стадії серозного запалення (клінічно) у 5 випадках при УЗД в ЛВ виявлено анехогенні ділянки, які склали до 20% від його загальної площі, що може розцінюватися як початкова стадія гнійно-деструктивних змін, оскільки при проведенні ЕЗХ щільність даних зон склала 5,1±0,58 кПа, що відповідало показникам однотипних ділянок при гнійному ЛА (4,9±0,52 кПа). Це дає можливість розглядати дані прояви як початок абсцедування. У цілому результати ЕЗХ показують, що середні величини щільності вузла при гострому серозному та гнійному ЛА близькі за значеннями. Також було відмічено, що при фелінозі середня жорсткість уражених ЛВ становила 21,69±0,88 кПа, при цьому її величина в анехогенних ділянках склала 13,56±3,47 кПа, що опосередковано можна розцінювати як можливу зону некрозу, заповнену більш щільними деструктивними масами. Даний момент може бути диференційним у діагностиці неспецифічних та специфічних ЛА у разі подальшого його підтвердження. Висновки. Використання ЕЗХ при УЗД значно розширює можливості даного методу та дозволяє диференціювати реактивні зміни, гостре запалення та злоякісне ураження ЛВ. Також вона дає можливість виявити на ранніх стадіях початкові прояви деструктивних змін при ЛА, що впливає на вибір лікувальної тактики.
format	article
author	M. O. Talko N. A. Synyepupova
author_facet	M. O. Talko N. A. Synyepupova
author_sort	M. O. Talko
title	Роль еластографії зсувної хвилі у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів у дітей
title_short	Роль еластографії зсувної хвилі у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів у дітей
title_full	Роль еластографії зсувної хвилі у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів у дітей
title_fullStr	Роль еластографії зсувної хвилі у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів у дітей
title_full_unstemmed	Роль еластографії зсувної хвилі у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів у дітей
title_sort	роль еластографії зсувної хвилі у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів у дітей
publisher	Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
publishDate	2017
url	https://doaj.org/article/2e263a54140f4531887139e01f5340e9
work_keys_str_mv	AT motalko rolʹelastografíízsuvnoíhvilíudiferencíjníjdíagnosticízapalʹnoípatologííperiferičnihlímfatičnihvuzlívudítej AT nasynyepupova rolʹelastografíízsuvnoíhvilíudiferencíjníjdíagnosticízapalʹnoípatologííperiferičnihlímfatičnihvuzlívudítej
_version_	1718373260314279936

Роль еластографії зсувної хвилі у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів у дітей

Ejemplares similares