Мінічерезшкірна нефролітотрипсія у дітей

Уролітіаз є мультифакторним захворюванням, в основі якого лежить взаємодія генотипу із зовнішнім середовищем. Останніми роками на перший план лікування великих і коралоподібних каменів нирок виходить черезшкірна нефролітотрипсія (ЧШНЛ) на противагу екстракорпоральній ударно-хвильовій літотрипсії (ЕУ...

Descripción completa

Guardado en:
Detalles Bibliográficos
Autores principales: A. Io. Nakonechnyi, A. T. Borzhievskyi, R. Z. Sheremeta, R. A. Nakonechnyy, Io. A. Nakonechnyi, T. P. Vivcharivskyi, A. S. Kuzyk
Formato: article
Lenguaje:EN
RU
UK
Publicado: Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine 2017
Materias:
Acceso en línea:https://doaj.org/article/3398c2cff99d49238d9dc7b11e02214a
Etiquetas: Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
Descripción
Sumario:Уролітіаз є мультифакторним захворюванням, в основі якого лежить взаємодія генотипу із зовнішнім середовищем. Останніми роками на перший план лікування великих і коралоподібних каменів нирок виходить черезшкірна нефролітотрипсія (ЧШНЛ) на противагу екстракорпоральній ударно-хвильовій літотрипсії (ЕУХЛ), а тим більше «відкритій» хірургії. Мета – оптимізувати лікування сечокам’яної хвороби (СЧХ) у дітей, впроваджуючи мініінвазивні технології. Пацієнти і методи. Клінічний матеріал охоплює 27 хворих на СЧХ у віці від 1 до 18 років. У всіх пацієнтів діагностовано однобічне ураження. Конкременти розташовувалися в чашечково-мисковій системі (ЧМС). У одного пацієнта конкременти утворилися у лівому сегменті підковоподібної нирки та в однієї дівчини через сім років після пластики пієлоуретерального сегмента правої нирки. У діагностичному алгоритмі СКХ встановлювали розміри і локалізацію конкрементів, а також визначали функцію нирок і можливі супутні вади чи ускладнення. Результати. Застосована методика мінічерезшкірної нефролітотрипсії (міні-ЧШНЛ) передбачає пункцію ЧМС і дилатацію каналу під контролем поліпозиційної рентгеноскопії для створення доступу до каменя нирки, введення по каналу нефроскопа, дроблення каменя й екстракцію його фрагментів. За необхідності, при розташуванні конкрементів у важкодоступних чашечках, використовували другий пункційний доступ до ЧМС. За допомогою міні-ЧШНЛ у пацієнтів видалили усі фрагменти конкрементів – stone free. Ускладнень під час оперативних втручань не було. Висновки. При великих каменях нирок у дітей, які резистентні до ЕУХЛ, оптимальним методом їх видалення є контактна ЧШНЛ. Особливо це стосується випадків локалізації конкремента у нижній чашечці нирки, яка анатомічно є проблемною для самостійного відходження фрагментів каменя. Переваги міні-ЧШНЛ у дітей – це мінімальна хірургічна травма та, зазвичай, крововтрата; добра візуалізація предмету втручання; достатня безпечність операції і короткий шпитальний період. Міні-ЧШНЛ можна рекомендувати у дітей із супутніми вадами сечових шляхів та після попередніх традиційних оперативних втручань.