Аналіз стану здоров'я дітей першого року життя
У ХХІ століття Україна вступила з одними з найгірших в Європі показників життєдіяльності і тягарем багатьох соціально-економічних та демографічних проблем. Набули стійкого характеру несприятливі кількісні й особливо якісні показники відтворення населення. Тому найважливішим медико-соціальним завданн...
Guardado en:
Autores principales: | , , |
---|---|
Formato: | article |
Lenguaje: | EN RU UK |
Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2020
|
Materias: | |
Acceso en línea: | https://doaj.org/article/391be3a4e8d64101a35d679648242415 |
Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
id |
oai:doaj.org-article:391be3a4e8d64101a35d679648242415 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
oai:doaj.org-article:391be3a4e8d64101a35d6796482424152021-12-03T13:10:09ZАналіз стану здоров'я дітей першого року життя2663-75532706-6134https://doaj.org/article/391be3a4e8d64101a35d6796482424152020-09-01T00:00:00Zhttp://mpu.med-expert.com.ua/article/view/215284https://doaj.org/toc/2663-7553https://doaj.org/toc/2706-6134У ХХІ століття Україна вступила з одними з найгірших в Європі показників життєдіяльності і тягарем багатьох соціально-економічних та демографічних проблем. Набули стійкого характеру несприятливі кількісні й особливо якісні показники відтворення населення. Тому найважливішим медико-соціальним завданням і одним з основних напрямів діяльності МОЗ України є формування і збереження здоров'я населення. Визначальним етапом у формуванні здоров'я людини є перший рік життя. Мета – вивчити стан і тенденції змін основних показників здоров'я дітей першого року життя за період 2000–2019 рр. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз захворюваності дітей першого року життя, малюкової смертності протягом останніх 20 років у розрізі окремих патологічних станів. Інформаційною базою дослідження стали дані державної й галузевої статистики за 2000–2019 рр. Застосовано методи системного підходу, статистичної обробки даних, епідеміологічного аналізу графічного зображення. Результати. Виявлено, що несприятлива демографічна ситуація в Україні супроводжується незадовільним станом основних предикторів здорового старту життя немовлят, формування і збереження їхнього здоров'я. Упродовж останніх двох десятиріч відмічається високий рівень при негативній тенденції хвороб репродуктивної системи жінок, зберігається висока частота поєднання вагітності й екстрагенітальних захворювань. Спостерігається негативна тенденція до збільшення узагальненого об'єктивного критерію здоров'я покоління, що народжується, та соціально-економічного благополуччя населення — частоти недоношених, маловагових новонароджених, у тому числі з дуже малою масою тіла при народженні. Лише завдяки впровадженню сучасних медико-організаційних технологій з доведеною ефективністю в діяльність служби охорони здоров'я матері і дитини вдалося досягти зниження рівня захворюваності новонароджених із 280,8 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 172,14 у 2019 р. Водночас викликає занепокоєння збільшення рівня захворюваності новонароджених на хвороби, що безпосередньо впливають на розвиток хронічних та інвалідизуючих захворювань на всіх етапах життя, — вроджені пневмонії, сепсис новонароджених, інші порушення церебрального статусу новонародженого, неонатальну жовтяницю. За даними оцінки динаміки загальної захворюваності дітей першого року життя, утримується все ще високий її рівень при позитивній динаміці — 2018,8 на 1000 дітей першого року життя у 2000 р. і 1393,1 у 2019 р., темп приросту -30,9% при традиційно лідируючій позиції в рівнях та структурі захворюваності на хвороби органів дихання — 810,2 на 1000 дітей першого року життя і 58,15%, окремих станів, що виникають у перинатальному періоді, — 126,7‰ і 9,06%, хвороб шкіри і підшкірної клітковини — 63,9‰ і 4,59%, хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму — 63,0‰ і 4,52%, відповідно. Висновки. Позитивна динаміка захворюваності дітей першого року життя підтверджується зниженням малюкової смертності від максимального її рівня 11,9 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 7,0 у 2019 р., темп приросту -41,2% за рахунок усіх її складових при інтенсивнішому скороченні постнеонатальної смертності з 5,28‰ до 2,57‰, темп приросту -51,3% на тлі збільшення концентрації смертності в неонатальному періоді з 55,9% до 64,5%, відповідно.R.V. MarushkoО.О. DudinaT.L. MarushkoGroup of Companies Med Expert, LLCarticleновонародженідіти першого року життямаловагові новонародженізахворюваністьмалюкова смертністьPediatricsRJ1-570ENRUUKСучасна педіатрія: Україна, Iss 5(109), Pp 24-32 (2020) |
institution |
DOAJ |
collection |
DOAJ |
language |
EN RU UK |
topic |
новонароджені діти першого року життя маловагові новонароджені захворюваність малюкова смертність Pediatrics RJ1-570 |
spellingShingle |
новонароджені діти першого року життя маловагові новонароджені захворюваність малюкова смертність Pediatrics RJ1-570 R.V. Marushko О.О. Dudina T.L. Marushko Аналіз стану здоров'я дітей першого року життя |
description |
У ХХІ століття Україна вступила з одними з найгірших в Європі показників життєдіяльності і тягарем багатьох соціально-економічних та демографічних проблем. Набули стійкого характеру несприятливі кількісні й особливо якісні показники відтворення населення. Тому найважливішим медико-соціальним завданням і одним з основних напрямів діяльності МОЗ України є формування і збереження здоров'я населення. Визначальним етапом у формуванні здоров'я людини є перший рік життя.
Мета – вивчити стан і тенденції змін основних показників здоров'я дітей першого року життя за період 2000–2019 рр.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз захворюваності дітей першого року життя, малюкової смертності протягом останніх 20 років у розрізі окремих патологічних станів. Інформаційною базою дослідження стали дані державної й галузевої статистики за 2000–2019 рр. Застосовано методи системного підходу, статистичної обробки даних, епідеміологічного аналізу графічного зображення.
Результати. Виявлено, що несприятлива демографічна ситуація в Україні супроводжується незадовільним станом основних предикторів здорового старту життя немовлят, формування і збереження їхнього здоров'я. Упродовж останніх двох десятиріч відмічається високий рівень при негативній тенденції хвороб репродуктивної системи жінок, зберігається висока частота поєднання вагітності й екстрагенітальних захворювань. Спостерігається негативна тенденція до збільшення узагальненого об'єктивного критерію здоров'я покоління, що народжується, та соціально-економічного благополуччя населення — частоти недоношених, маловагових новонароджених, у тому числі з дуже малою масою тіла при народженні. Лише завдяки впровадженню сучасних медико-організаційних технологій з доведеною ефективністю в діяльність служби охорони здоров'я матері і дитини вдалося досягти зниження рівня захворюваності новонароджених із 280,8 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 172,14 у 2019 р. Водночас викликає занепокоєння збільшення рівня захворюваності новонароджених на хвороби, що безпосередньо впливають на розвиток хронічних та інвалідизуючих захворювань на всіх етапах життя, — вроджені пневмонії, сепсис новонароджених, інші порушення церебрального статусу новонародженого, неонатальну жовтяницю.
За даними оцінки динаміки загальної захворюваності дітей першого року життя, утримується все ще високий її рівень при позитивній динаміці — 2018,8 на 1000 дітей першого року життя у 2000 р. і 1393,1 у 2019 р., темп приросту -30,9% при традиційно лідируючій позиції в рівнях та структурі захворюваності на хвороби органів дихання — 810,2 на 1000 дітей першого року життя і 58,15%, окремих станів, що виникають у перинатальному періоді, — 126,7‰ і 9,06%, хвороб шкіри і підшкірної клітковини — 63,9‰ і 4,59%, хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму — 63,0‰ і 4,52%, відповідно.
Висновки. Позитивна динаміка захворюваності дітей першого року життя підтверджується зниженням малюкової смертності від максимального її рівня 11,9 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 7,0 у 2019 р., темп приросту -41,2% за рахунок усіх її складових при інтенсивнішому скороченні постнеонатальної смертності з 5,28‰ до 2,57‰, темп приросту
-51,3% на тлі збільшення концентрації смертності в неонатальному періоді з 55,9% до 64,5%, відповідно. |
format |
article |
author |
R.V. Marushko О.О. Dudina T.L. Marushko |
author_facet |
R.V. Marushko О.О. Dudina T.L. Marushko |
author_sort |
R.V. Marushko |
title |
Аналіз стану здоров'я дітей першого року життя |
title_short |
Аналіз стану здоров'я дітей першого року життя |
title_full |
Аналіз стану здоров'я дітей першого року життя |
title_fullStr |
Аналіз стану здоров'я дітей першого року життя |
title_full_unstemmed |
Аналіз стану здоров'я дітей першого року життя |
title_sort |
аналіз стану здоров'я дітей першого року життя |
publisher |
Group of Companies Med Expert, LLC |
publishDate |
2020 |
url |
https://doaj.org/article/391be3a4e8d64101a35d679648242415 |
work_keys_str_mv |
AT rvmarushko analízstanuzdorovâdítejperšogorokužittâ AT oodudina analízstanuzdorovâdítejperšogorokužittâ AT tlmarushko analízstanuzdorovâdítejperšogorokužittâ |
_version_ |
1718373200051568640 |