Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами
Набуті вади серця є сучасною медико-соціальної проблемою, оскільки вже в дитячому віці можуть призводити до хронічної серцевої недостатності, а в подальшому — до формування стійкої непрацездатності та передчасної смерті в дорослих. При цьому основними причинами набутих вад серця в дитячому віці є го...
Guardado en:
Autor principal: | |
---|---|
Formato: | article |
Lenguaje: | EN RU UK |
Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2020
|
Materias: | |
Acceso en línea: | https://doaj.org/article/43a376db0d38413f9ed3669e1c3eb5ca |
Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
id |
oai:doaj.org-article:43a376db0d38413f9ed3669e1c3eb5ca |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
oai:doaj.org-article:43a376db0d38413f9ed3669e1c3eb5ca2021-12-03T13:15:04ZПрогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами2663-75532706-6134https://doaj.org/article/43a376db0d38413f9ed3669e1c3eb5ca2020-06-01T00:00:00Zhttp://mpu.med-expert.com.ua/article/view/211242https://doaj.org/toc/2663-7553https://doaj.org/toc/2706-6134Набуті вади серця є сучасною медико-соціальної проблемою, оскільки вже в дитячому віці можуть призводити до хронічної серцевої недостатності, а в подальшому — до формування стійкої непрацездатності та передчасної смерті в дорослих. При цьому основними причинами набутих вад серця в дитячому віці є гостра ревматична лихоманка (ГРЛ) та інфекційний ендокардит (ІЕ). Ревматичні вади серця в більшості країн світу є найчастішою причиною летальних наслідків при серцево-судинних захворюваннях у вікових групах до 35 років, перевищуючи показники смертності від ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії. Незважаючи на те, що за останні десятиріччя частота ГРЛ різко зменшилась, проблема ускладнень захворювання залишається актуальною. Мета — розробити прогностичні таблиці розвитку недостатності мітрального клапана (НМК) в дітей у дебюті ревматичної атаки та при ІЕ на початку захворювання для запобігання несприятливому перебігу захворювання, а також для профілактики розвитку набутої вади серця з формуванням хронічної серцевої недостатності і розвитком інвалідності. Матеріали та методи. Обстежено 57 дітей, із них 26 — з ІЕ та НМК, 31 — із ревматичним ендокардитом. Контрольну групу становили 30 дітей без НЕК. Усім дітям проведено допплерехокардіографію, елекрокардіографію, загальноклінічні та біохімічні аналізи. Результати. На основі послідовного аналізу Вальда та оцінки інформативності ознак за розрахованою мірою Кульбака з поправкою Єйтса на безперервність розроблено діагностичну таблицю прогнозування розвитку НМК. Оцінено діагностичний коефіцієнт та загальну інформативність клінічних, лабораторних даних, допплерехокардіографічних показників клапанної серцевої гемодинаміки та коефіцієнта ультразвукової щільності (Кущ) ендокарда, мітрального (Мт) клапана та його структур. Виявлено, що найвищу прогностичну інформативність розвитку НМК у дітей з ревматичним ендоміокардитом при ГРЛ мали термін існування Мт-регургітації та об'єм Мт-регургітації, дуючий систолічний шум на верхівці серця, титр АСЛ-О, ступінь Мт-регургітації, індекс хвилинного об'єму Мт-регургітації, гостра стрептококова інфекція за 2 тижні до маніфестації ревмокардиту в анамнезі. Найбільш прогностично значущі ознаки для розвитку НМК при ІЕ: систолічний шум органічного характеру на верхівці серця, ступінь Мт-регургітації, індекс хвилинного об'єму Мт-регургітації і підвищення Кущ ендокарда задньої стінки лівого шлуночка, об'єм Мт-регургітації, підвищення Кущ передньої стулки Мт-клапана, підвищення Кущ задньої стулки Мт-клапана. Застосування розроблених прогностичних таблиць із вірогідністю помилки <5% дало змогу прогнозувати розвиток НМК у дітей з ревматичним ендоміокардитом при ГРЛ і в дітей з ІЕ. Висновки. Таким чином, застосування розроблених діагностичних і прогностичних критеріїв полегшило комплексну оцінку і визначення клінічних, лабораторних та ехокардіографічних ознак запального ураження клапанів, а також імовірності розвитку недостатності клапанів серця у хворих дітей з ревматичним та інфекційним ендокардитом. Це сприяло підвищенню якості первинної діагностики, прогнозуванню захворювання та дало змогу призначити адекватну індивідуальну терапію. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.N.G. PorokhniaGroup of Companies Med Expert, LLCarticleінфекційний ендокардитгостра ревматична лихоманканедостатність мітрального клапанаPediatricsRJ1-570ENRUUKСучасна педіатрія: Україна, Iss 4(108), Pp 38-44 (2020) |
institution |
DOAJ |
collection |
DOAJ |
language |
EN RU UK |
topic |
інфекційний ендокардит гостра ревматична лихоманка недостатність мітрального клапана Pediatrics RJ1-570 |
spellingShingle |
інфекційний ендокардит гостра ревматична лихоманка недостатність мітрального клапана Pediatrics RJ1-570 N.G. Porokhnia Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами |
description |
Набуті вади серця є сучасною медико-соціальної проблемою, оскільки вже в дитячому віці можуть призводити до хронічної серцевої недостатності, а в подальшому — до формування стійкої непрацездатності та передчасної смерті в дорослих. При цьому основними причинами набутих вад серця в дитячому віці є гостра ревматична лихоманка (ГРЛ) та інфекційний ендокардит (ІЕ). Ревматичні вади серця в більшості країн світу є найчастішою причиною летальних наслідків при серцево-судинних захворюваннях у вікових групах до 35 років, перевищуючи показники смертності від ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії. Незважаючи на те, що за останні десятиріччя частота ГРЛ різко зменшилась, проблема ускладнень захворювання залишається актуальною.
Мета — розробити прогностичні таблиці розвитку недостатності мітрального клапана (НМК) в дітей у дебюті ревматичної атаки та при ІЕ на початку захворювання для запобігання несприятливому перебігу захворювання, а також для профілактики розвитку набутої вади серця з формуванням хронічної серцевої недостатності і розвитком інвалідності.
Матеріали та методи. Обстежено 57 дітей, із них 26 — з ІЕ та НМК, 31 — із ревматичним ендокардитом. Контрольну групу становили 30 дітей без НЕК. Усім дітям проведено допплерехокардіографію, елекрокардіографію, загальноклінічні та біохімічні аналізи.
Результати. На основі послідовного аналізу Вальда та оцінки інформативності ознак за розрахованою мірою Кульбака з поправкою Єйтса на безперервність розроблено діагностичну таблицю прогнозування розвитку НМК. Оцінено діагностичний коефіцієнт та загальну інформативність клінічних, лабораторних даних, допплерехокардіографічних показників клапанної серцевої гемодинаміки та коефіцієнта ультразвукової щільності (Кущ) ендокарда, мітрального (Мт) клапана та його структур. Виявлено, що найвищу прогностичну інформативність розвитку НМК у дітей з ревматичним ендоміокардитом при ГРЛ мали термін існування Мт-регургітації та об'єм Мт-регургітації, дуючий систолічний шум на верхівці серця, титр АСЛ-О, ступінь Мт-регургітації, індекс хвилинного об'єму Мт-регургітації, гостра стрептококова інфекція за 2 тижні до маніфестації ревмокардиту в анамнезі. Найбільш прогностично значущі ознаки для розвитку НМК при ІЕ: систолічний шум органічного характеру на верхівці серця, ступінь Мт-регургітації, індекс хвилинного об'єму Мт-регургітації і підвищення Кущ ендокарда задньої стінки лівого шлуночка, об'єм Мт-регургітації, підвищення Кущ передньої стулки Мт-клапана, підвищення Кущ задньої стулки Мт-клапана. Застосування розроблених прогностичних таблиць із вірогідністю помилки <5% дало змогу прогнозувати розвиток НМК у дітей з ревматичним ендоміокардитом при ГРЛ і в дітей з ІЕ.
Висновки. Таким чином, застосування розроблених діагностичних і прогностичних критеріїв полегшило комплексну оцінку і визначення клінічних, лабораторних та ехокардіографічних ознак запального ураження клапанів, а також імовірності розвитку недостатності клапанів серця у хворих дітей з ревматичним та інфекційним ендокардитом. Це сприяло підвищенню якості первинної діагностики, прогнозуванню захворювання та дало змогу призначити адекватну індивідуальну терапію.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
format |
article |
author |
N.G. Porokhnia |
author_facet |
N.G. Porokhnia |
author_sort |
N.G. Porokhnia |
title |
Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами |
title_short |
Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами |
title_full |
Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами |
title_fullStr |
Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами |
title_full_unstemmed |
Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами |
title_sort |
прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами |
publisher |
Group of Companies Med Expert, LLC |
publishDate |
2020 |
url |
https://doaj.org/article/43a376db0d38413f9ed3669e1c3eb5ca |
work_keys_str_mv |
AT ngporokhnia prognozuvannârozvitkunedostatnostímítralʹnogoklapanaudítejzínfekcíjnimírevmatičnimendokarditami |
_version_ |
1718373202340610048 |