Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами

Набуті вади серця є сучасною медико-соціальної проблемою, оскільки вже в дитячому віці можуть призводити до хронічної серцевої недостатності, а в подальшому — до формування стійкої непрацездатності та передчасної смерті в дорослих. При цьому основними причинами набутих вад серця в дитячому віці є го...

Descripción completa

Guardado en:
Detalles Bibliográficos
Autor principal: N.G. Porokhnia
Formato: article
Lenguaje:EN
RU
UK
Publicado: Group of Companies Med Expert, LLC 2020
Materias:
Acceso en línea:https://doaj.org/article/43a376db0d38413f9ed3669e1c3eb5ca
Etiquetas: Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
id oai:doaj.org-article:43a376db0d38413f9ed3669e1c3eb5ca
record_format dspace
spelling oai:doaj.org-article:43a376db0d38413f9ed3669e1c3eb5ca2021-12-03T13:15:04ZПрогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами2663-75532706-6134https://doaj.org/article/43a376db0d38413f9ed3669e1c3eb5ca2020-06-01T00:00:00Zhttp://mpu.med-expert.com.ua/article/view/211242https://doaj.org/toc/2663-7553https://doaj.org/toc/2706-6134Набуті вади серця є сучасною медико-соціальної проблемою, оскільки вже в дитячому віці можуть призводити до хронічної серцевої недостатності, а в подальшому — до формування стійкої непрацездатності та передчасної смерті в дорослих. При цьому основними причинами набутих вад серця в дитячому віці є гостра ревматична лихоманка (ГРЛ) та інфекційний ендокардит (ІЕ). Ревматичні вади серця в більшості країн світу є найчастішою причиною летальних наслідків при серцево-судинних захворюваннях у вікових групах до 35 років, перевищуючи показники смертності від ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії. Незважаючи на те, що за останні десятиріччя частота ГРЛ різко зменшилась, проблема ускладнень захворювання залишається актуальною. Мета — розробити прогностичні таблиці розвитку недостатності мітрального клапана (НМК) в дітей у дебюті ревматичної атаки та при ІЕ на початку захворювання для запобігання несприятливому перебігу захворювання, а також для профілактики розвитку набутої вади серця з формуванням хронічної серцевої недостатності і розвитком інвалідності. Матеріали та методи. Обстежено 57 дітей, із них 26 — з ІЕ та НМК, 31 — із ревматичним ендокардитом. Контрольну групу становили 30 дітей без НЕК. Усім дітям проведено допплерехокардіографію, елекрокардіографію, загальноклінічні та біохімічні аналізи. Результати. На основі послідовного аналізу Вальда та оцінки інформативності ознак за розрахованою мірою Кульбака з поправкою Єйтса на безперервність розроблено діагностичну таблицю прогнозування розвитку НМК. Оцінено діагностичний коефіцієнт та загальну інформативність клінічних, лабораторних даних, допплерехокардіографічних показників клапанної серцевої гемодинаміки та коефіцієнта ультразвукової щільності (Кущ) ендокарда, мітрального (Мт) клапана та його структур. Виявлено, що найвищу прогностичну інформативність розвитку НМК у дітей з ревматичним ендоміокардитом при ГРЛ мали термін існування Мт-регургітації та об'єм Мт-регургітації, дуючий систолічний шум на верхівці серця, титр АСЛ-О, ступінь Мт-регургітації, індекс хвилинного об'єму Мт-регургітації, гостра стрептококова інфекція за 2 тижні до маніфестації ревмокардиту в анамнезі. Найбільш прогностично значущі ознаки для розвитку НМК при ІЕ: систолічний шум органічного характеру на верхівці серця, ступінь Мт-регургітації, індекс хвилинного об'єму Мт-регургітації і підвищення Кущ ендокарда задньої стінки лівого шлуночка, об'єм Мт-регургітації, підвищення Кущ передньої стулки Мт-клапана, підвищення Кущ задньої стулки Мт-клапана. Застосування розроблених прогностичних таблиць із вірогідністю помилки <5% дало змогу прогнозувати розвиток НМК у дітей з ревматичним ендоміокардитом при ГРЛ і в дітей з ІЕ. Висновки. Таким чином, застосування розроблених діагностичних і прогностичних критеріїв полегшило комплексну оцінку і визначення клінічних, лабораторних та ехокардіографічних ознак запального ураження клапанів, а також імовірності розвитку недостатності клапанів серця у хворих дітей з ревматичним та інфекційним ендокардитом. Це сприяло підвищенню якості первинної діагностики, прогнозуванню захворювання та дало змогу призначити адекватну індивідуальну терапію. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.N.G. PorokhniaGroup of Companies Med Expert, LLCarticleінфекційний ендокардитгостра ревматична лихоманканедостатність мітрального клапанаPediatricsRJ1-570ENRUUKСучасна педіатрія: Україна, Iss 4(108), Pp 38-44 (2020)
institution DOAJ
collection DOAJ
language EN
RU
UK
topic інфекційний ендокардит
гостра ревматична лихоманка
недостатність мітрального клапана
Pediatrics
RJ1-570
spellingShingle інфекційний ендокардит
гостра ревматична лихоманка
недостатність мітрального клапана
Pediatrics
RJ1-570
N.G. Porokhnia
Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами
description Набуті вади серця є сучасною медико-соціальної проблемою, оскільки вже в дитячому віці можуть призводити до хронічної серцевої недостатності, а в подальшому — до формування стійкої непрацездатності та передчасної смерті в дорослих. При цьому основними причинами набутих вад серця в дитячому віці є гостра ревматична лихоманка (ГРЛ) та інфекційний ендокардит (ІЕ). Ревматичні вади серця в більшості країн світу є найчастішою причиною летальних наслідків при серцево-судинних захворюваннях у вікових групах до 35 років, перевищуючи показники смертності від ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії. Незважаючи на те, що за останні десятиріччя частота ГРЛ різко зменшилась, проблема ускладнень захворювання залишається актуальною. Мета — розробити прогностичні таблиці розвитку недостатності мітрального клапана (НМК) в дітей у дебюті ревматичної атаки та при ІЕ на початку захворювання для запобігання несприятливому перебігу захворювання, а також для профілактики розвитку набутої вади серця з формуванням хронічної серцевої недостатності і розвитком інвалідності. Матеріали та методи. Обстежено 57 дітей, із них 26 — з ІЕ та НМК, 31 — із ревматичним ендокардитом. Контрольну групу становили 30 дітей без НЕК. Усім дітям проведено допплерехокардіографію, елекрокардіографію, загальноклінічні та біохімічні аналізи. Результати. На основі послідовного аналізу Вальда та оцінки інформативності ознак за розрахованою мірою Кульбака з поправкою Єйтса на безперервність розроблено діагностичну таблицю прогнозування розвитку НМК. Оцінено діагностичний коефіцієнт та загальну інформативність клінічних, лабораторних даних, допплерехокардіографічних показників клапанної серцевої гемодинаміки та коефіцієнта ультразвукової щільності (Кущ) ендокарда, мітрального (Мт) клапана та його структур. Виявлено, що найвищу прогностичну інформативність розвитку НМК у дітей з ревматичним ендоміокардитом при ГРЛ мали термін існування Мт-регургітації та об'єм Мт-регургітації, дуючий систолічний шум на верхівці серця, титр АСЛ-О, ступінь Мт-регургітації, індекс хвилинного об'єму Мт-регургітації, гостра стрептококова інфекція за 2 тижні до маніфестації ревмокардиту в анамнезі. Найбільш прогностично значущі ознаки для розвитку НМК при ІЕ: систолічний шум органічного характеру на верхівці серця, ступінь Мт-регургітації, індекс хвилинного об'єму Мт-регургітації і підвищення Кущ ендокарда задньої стінки лівого шлуночка, об'єм Мт-регургітації, підвищення Кущ передньої стулки Мт-клапана, підвищення Кущ задньої стулки Мт-клапана. Застосування розроблених прогностичних таблиць із вірогідністю помилки <5% дало змогу прогнозувати розвиток НМК у дітей з ревматичним ендоміокардитом при ГРЛ і в дітей з ІЕ. Висновки. Таким чином, застосування розроблених діагностичних і прогностичних критеріїв полегшило комплексну оцінку і визначення клінічних, лабораторних та ехокардіографічних ознак запального ураження клапанів, а також імовірності розвитку недостатності клапанів серця у хворих дітей з ревматичним та інфекційним ендокардитом. Це сприяло підвищенню якості первинної діагностики, прогнозуванню захворювання та дало змогу призначити адекватну індивідуальну терапію. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
format article
author N.G. Porokhnia
author_facet N.G. Porokhnia
author_sort N.G. Porokhnia
title Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами
title_short Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами
title_full Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами
title_fullStr Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами
title_full_unstemmed Прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами
title_sort прогнозування розвитку недостатності мітрального клапана у дітей з інфекційним і ревматичним ендокардитами
publisher Group of Companies Med Expert, LLC
publishDate 2020
url https://doaj.org/article/43a376db0d38413f9ed3669e1c3eb5ca
work_keys_str_mv AT ngporokhnia prognozuvannârozvitkunedostatnostímítralʹnogoklapanaudítejzínfekcíjnimírevmatičnimendokarditami
_version_ 1718373202340610048