Особливості лікування інфікованих ран у дітей
Мета: вивчити результати лікування інфікованих ран шляхом дослідження життєздатності країв рани при хірургічній обробці. Пацієнти і методи. Під спостереженням впродовж 2013–2016 рр. перебувало 40 дітей з інфікованими ранами. Усім дітям проводили первинну хірургічну обробку рани, в яку входило висіче...
Guardado en:
Autor principal: | |
---|---|
Formato: | article |
Lenguaje: | EN RU UK |
Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
2017
|
Materias: | |
Acceso en línea: | https://doaj.org/article/5ccf5af90e1a4830bc199a1f6f1bf314 |
Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
Sumario: | Мета: вивчити результати лікування інфікованих ран шляхом дослідження життєздатності країв рани при хірургічній обробці.
Пацієнти і методи. Під спостереженням впродовж 2013–2016 рр. перебувало 40 дітей з інфікованими ранами. Усім дітям проводили первинну хірургічну обробку рани, в яку входило висічення нежиттєздатних тканин з наступним накладанням хірургічних швів. В основній групі окрім суб’єктивних (візуальних) використовувалися об’єктивні методи визначення життєздатності тканин рани. Діагностика стану кровопостачання тканин проводилася методом вивчення показників мікроциркуляції країв рани по периметру з кроком 1 см, як від краю, так і в довжину рани, з використанням лазерної допплерівської флоуметрії.
Результати. Хірургічна обробка рани була виконана без висічення оцінених ділянок шкіри рани зі зниженим кровотоком у пацієнтів основної групи в 27,5% випадків, контрольної – в 35% випадків, з видаленням нежиттєздатних ділянок – в 17,5% і 20% спостережень відповідно. Задовільне загоєння ран досягалося значно частіше після висічення оцінених нежиттєздатних ділянок в основній групі, ніж у контрольній (р<0,001). Поява некротизованих ділянок краю рани в післяопераційному періоді у дітей, яким не проводилося висічення країв рани, в основній групі визначалася в 2,5% випадків, в контрольній – у 17,5% випадків (р<0,05). У групі порівняння виявлено нежиттєздатність ділянки м’яких тканин, у випадках проведення часткової резекції краю рани, в 7,5% спостережень. У цих пацієнтів також спостерігалося нагноєння рани, що вимагало місцевої терапії, дренування рани.
Висновки. Дослідження показників мікроциркуляції на 44,4% покращує результати проведеної хірургічної обробки рани. Застосування лазерної допплерівської флоуметрії при визначенні стану мікроциркуляторного русла рани у першу добу дозволяє вибрати об’єм хірургічної обробки та сприяє скороченню перебування у стаціонарі. |
---|