Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями
Дефіцит антитіл може бути проявом первинного імунодефіциту або мати вторинне походження внаслідок дії зовнішніх чинників. Частота вторинних гіпогаммаглобулінемій суттєво зросла останніми роками в дітей з онкогематологічною патологією. Мета — вивчити клініко-імунологічні показники в дітей з вторин...
Guardado en:
Autores principales: | , |
---|---|
Formato: | article |
Lenguaje: | EN RU UK |
Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2021
|
Materias: | |
Acceso en línea: | https://doaj.org/article/6386b8b7d5394842abf505e3e7f1735b |
Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
id |
oai:doaj.org-article:6386b8b7d5394842abf505e3e7f1735b |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
oai:doaj.org-article:6386b8b7d5394842abf505e3e7f1735b2021-12-03T09:16:13ZКлініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями2706-87572707-137510.15574/PP.2021.85.66https://doaj.org/article/6386b8b7d5394842abf505e3e7f1735b2021-03-01T00:00:00Zhttp://ujpp.med-expert.com.ua/article/view/231612https://doaj.org/toc/2706-8757https://doaj.org/toc/2707-1375Дефіцит антитіл може бути проявом первинного імунодефіциту або мати вторинне походження внаслідок дії зовнішніх чинників. Частота вторинних гіпогаммаглобулінемій суттєво зросла останніми роками в дітей з онкогематологічною патологією. Мета — вивчити клініко-імунологічні показники в дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями для визначення тактики ведення і лікування. Матеріали та методи. Обстежено 52 дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями. Дітей поділено на 4 групи відповідно до основного діагнозу (гострий мієлобластний, лімфобластний лейкоз і лейкоз зі змішаним фенотипом, гломерулонефрит, нефротичний синдром). У дітей зібрано детальний клінічний анамнез і проведено оцінку даних імунологічного (рівень сироваткових імуноглобулінів IgA, IgM, IgG, субпопуляції лімфоцитів) обстеження до початку регулярної замісної терапії препаратами імуноглобулінів. Результати. Інфекційні захворювання спостерігались у 22 (42,3%) дітей. Алергічна патологія виявлена в 11 (21%) дітей. Рівень IgG був найнижчим у групі дітей з гломерулонефритом, нефротичним синдромом (2,6±1,54 г/л). Рівень CD3+ Т-лімфоцитів (0,89±0,93x109/л) та CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів (0,33±0,38x109/л) був найнижчим у групі дітей з гострим лімфобластним лейкозом, а рівень Т-хелперів (CD3+CD4+) був низьким у групі дітей з гострим лімфобластним лейкозом (0,39±0,4x109/л). Низький рівень В-лімфоцитів спостерігався у групі дітей з гострим лімфобластним (0,23±0,23x109/л) та мієлобластним лейкозом (0), а також у групі дітей з нефротичним синдромом (0,18±0,13x109/л). Висновки. Інфекційні захворювання зустрічаються часто в дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями. У групі дітей з гострими лейкозами бактеріальні та грибкові захворювання виникали частіше та мали тяжчий перебіг, ніж у групі дітей з нефротичним синдромом. Враховуючи ризик розвитку дефіциту антитіл, діти з онкогематологічними захворюваннями потребують контролю рівня сироваткових імуноглобулінів до початку імуносупресивної терапії, трансплантації кісткового мозку та після її завершення для своєчасного початку замісної терапії препаратами імуноглобулінів, профілактики розвитку інфекційних захворювань та їх ускладнень. У дітей з нефротичним синдромом є необхідним моніторинг рівня сироваткових антитіл. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.T.A. MarunchynA.P. VolokhaGroup of Companies Med Expert, LLCarticleвторинна гіпогаммаглобулінеміядітисироваткові імуноглобулінисубпопуляції лімфоцитівнефротичний синдромпротеїнуріягострий лейкозPediatricsRJ1-570ENRUUKУкраїнський журнал Перинатологія і педіатрія, Iss 1(85), Pp 66-73 (2021) |
institution |
DOAJ |
collection |
DOAJ |
language |
EN RU UK |
topic |
вторинна гіпогаммаглобулінемія діти сироваткові імуноглобуліни субпопуляції лімфоцитів нефротичний синдром протеїнурія гострий лейкоз Pediatrics RJ1-570 |
spellingShingle |
вторинна гіпогаммаглобулінемія діти сироваткові імуноглобуліни субпопуляції лімфоцитів нефротичний синдром протеїнурія гострий лейкоз Pediatrics RJ1-570 T.A. Marunchyn A.P. Volokha Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями |
description |
Дефіцит антитіл може бути проявом первинного імунодефіциту або мати вторинне походження внаслідок дії зовнішніх чинників. Частота вторинних гіпогаммаглобулінемій суттєво зросла останніми роками в дітей з онкогематологічною патологією.
Мета — вивчити клініко-імунологічні показники в дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями для визначення тактики ведення і лікування.
Матеріали та методи. Обстежено 52 дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями. Дітей поділено на 4 групи відповідно до основного діагнозу (гострий мієлобластний, лімфобластний лейкоз і лейкоз зі змішаним фенотипом, гломерулонефрит, нефротичний синдром). У дітей зібрано детальний клінічний анамнез і проведено оцінку даних імунологічного (рівень сироваткових імуноглобулінів IgA, IgM, IgG, субпопуляції лімфоцитів) обстеження до початку регулярної замісної терапії препаратами імуноглобулінів.
Результати. Інфекційні захворювання спостерігались у 22 (42,3%) дітей. Алергічна патологія виявлена в 11 (21%) дітей. Рівень IgG був найнижчим у групі дітей з гломерулонефритом, нефротичним синдромом (2,6±1,54 г/л). Рівень CD3+ Т-лімфоцитів (0,89±0,93x109/л) та CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів (0,33±0,38x109/л) був найнижчим у групі дітей з гострим лімфобластним лейкозом, а рівень Т-хелперів (CD3+CD4+) був низьким у групі дітей з гострим лімфобластним лейкозом (0,39±0,4x109/л). Низький рівень В-лімфоцитів спостерігався у групі дітей з гострим лімфобластним (0,23±0,23x109/л) та мієлобластним лейкозом (0), а також у групі дітей з нефротичним синдромом (0,18±0,13x109/л).
Висновки. Інфекційні захворювання зустрічаються часто в дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями. У групі дітей з гострими лейкозами бактеріальні та грибкові захворювання виникали частіше та мали тяжчий перебіг, ніж у групі дітей з нефротичним синдромом. Враховуючи ризик розвитку дефіциту антитіл, діти з онкогематологічними захворюваннями потребують контролю рівня сироваткових імуноглобулінів до початку імуносупресивної терапії, трансплантації кісткового мозку та після її завершення для своєчасного початку замісної терапії препаратами імуноглобулінів, профілактики розвитку інфекційних захворювань та їх ускладнень. У дітей з нефротичним синдромом є необхідним моніторинг рівня сироваткових антитіл.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
format |
article |
author |
T.A. Marunchyn A.P. Volokha |
author_facet |
T.A. Marunchyn A.P. Volokha |
author_sort |
T.A. Marunchyn |
title |
Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями |
title_short |
Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями |
title_full |
Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями |
title_fullStr |
Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями |
title_full_unstemmed |
Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями |
title_sort |
клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями |
publisher |
Group of Companies Med Expert, LLC |
publishDate |
2021 |
url |
https://doaj.org/article/6386b8b7d5394842abf505e3e7f1735b |
work_keys_str_mv |
AT tamarunchyn klíníkoímunologíčnaharakteristikadítejzvtorinnimigípogammaglobulínemíâmi AT apvolokha klíníkoímunologíčnaharakteristikadítejzvtorinnimigípogammaglobulínemíâmi |
_version_ |
1718373331085819904 |