Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями

Дефіцит антитіл може бути проявом первинного імунодефіциту або мати вторинне походження внаслідок дії зовнішніх чинників. Частота вторинних гіпогаммаглобулінемій суттєво зросла останніми роками в дітей з онкогематологічною патологією. Мета — вивчити клініко-імунологічні показники в дітей з вторин...

Descripción completa

Guardado en:
Detalles Bibliográficos
Autores principales: T.A. Marunchyn, A.P. Volokha
Formato: article
Lenguaje:EN
RU
UK
Publicado: Group of Companies Med Expert, LLC 2021
Materias:
Acceso en línea:https://doaj.org/article/6386b8b7d5394842abf505e3e7f1735b
Etiquetas: Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
id oai:doaj.org-article:6386b8b7d5394842abf505e3e7f1735b
record_format dspace
spelling oai:doaj.org-article:6386b8b7d5394842abf505e3e7f1735b2021-12-03T09:16:13ZКлініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями2706-87572707-137510.15574/PP.2021.85.66https://doaj.org/article/6386b8b7d5394842abf505e3e7f1735b2021-03-01T00:00:00Zhttp://ujpp.med-expert.com.ua/article/view/231612https://doaj.org/toc/2706-8757https://doaj.org/toc/2707-1375Дефіцит антитіл може бути проявом первинного імунодефіциту або мати вторинне походження внаслідок дії зовнішніх чинників. Частота вторинних гіпогаммаглобулінемій суттєво зросла останніми роками в дітей з онкогематологічною патологією. Мета — вивчити клініко-імунологічні показники в дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями для визначення тактики ведення і лікування. Матеріали та методи. Обстежено 52 дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями. Дітей поділено на 4 групи відповідно до основного діагнозу (гострий мієлобластний, лімфобластний лейкоз і лейкоз зі змішаним фенотипом, гломерулонефрит, нефротичний синдром). У дітей зібрано детальний клінічний анамнез і проведено оцінку даних імунологічного (рівень сироваткових імуноглобулінів IgA, IgM, IgG, субпопуляції лімфоцитів) обстеження до початку регулярної замісної терапії препаратами імуноглобулінів. Результати. Інфекційні захворювання спостерігались у 22 (42,3%) дітей. Алергічна патологія виявлена в 11 (21%) дітей. Рівень IgG був найнижчим у групі дітей з гломерулонефритом, нефротичним синдромом (2,6±1,54 г/л). Рівень CD3+ Т-лімфоцитів (0,89±0,93x109/л) та CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів (0,33±0,38x109/л) був найнижчим у групі дітей з гострим лімфобластним лейкозом, а рівень Т-хелперів (CD3+CD4+) був низьким у групі дітей з гострим лімфобластним лейкозом (0,39±0,4x109/л). Низький рівень В-лімфоцитів спостерігався у групі дітей з гострим лімфобластним (0,23±0,23x109/л) та мієлобластним лейкозом (0), а також у групі дітей з нефротичним синдромом (0,18±0,13x109/л). Висновки. Інфекційні захворювання зустрічаються часто в дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями. У групі дітей з гострими лейкозами бактеріальні та грибкові захворювання виникали частіше та мали тяжчий перебіг, ніж у групі дітей з нефротичним синдромом. Враховуючи ризик розвитку дефіциту антитіл, діти з онкогематологічними захворюваннями потребують контролю рівня сироваткових імуноглобулінів до початку імуносупресивної терапії, трансплантації кісткового мозку та після її завершення для своєчасного початку замісної терапії препаратами імуноглобулінів, профілактики розвитку інфекційних захворювань та їх ускладнень. У дітей з нефротичним синдромом є необхідним моніторинг рівня сироваткових антитіл. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.T.A. MarunchynA.P. VolokhaGroup of Companies Med Expert, LLCarticleвторинна гіпогаммаглобулінеміядітисироваткові імуноглобулінисубпопуляції лімфоцитівнефротичний синдромпротеїнуріягострий лейкозPediatricsRJ1-570ENRUUKУкраїнський журнал Перинатологія і педіатрія, Iss 1(85), Pp 66-73 (2021)
institution DOAJ
collection DOAJ
language EN
RU
UK
topic вторинна гіпогаммаглобулінемія
діти
сироваткові імуноглобуліни
субпопуляції лімфоцитів
нефротичний синдром
протеїнурія
гострий лейкоз
Pediatrics
RJ1-570
spellingShingle вторинна гіпогаммаглобулінемія
діти
сироваткові імуноглобуліни
субпопуляції лімфоцитів
нефротичний синдром
протеїнурія
гострий лейкоз
Pediatrics
RJ1-570
T.A. Marunchyn
A.P. Volokha
Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями
description Дефіцит антитіл може бути проявом первинного імунодефіциту або мати вторинне походження внаслідок дії зовнішніх чинників. Частота вторинних гіпогаммаглобулінемій суттєво зросла останніми роками в дітей з онкогематологічною патологією. Мета — вивчити клініко-імунологічні показники в дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями для визначення тактики ведення і лікування. Матеріали та методи. Обстежено 52 дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями. Дітей поділено на 4 групи відповідно до основного діагнозу (гострий мієлобластний, лімфобластний лейкоз і лейкоз зі змішаним фенотипом, гломерулонефрит, нефротичний синдром). У дітей зібрано детальний клінічний анамнез і проведено оцінку даних імунологічного (рівень сироваткових імуноглобулінів IgA, IgM, IgG, субпопуляції лімфоцитів) обстеження до початку регулярної замісної терапії препаратами імуноглобулінів. Результати. Інфекційні захворювання спостерігались у 22 (42,3%) дітей. Алергічна патологія виявлена в 11 (21%) дітей. Рівень IgG був найнижчим у групі дітей з гломерулонефритом, нефротичним синдромом (2,6±1,54 г/л). Рівень CD3+ Т-лімфоцитів (0,89±0,93x109/л) та CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів (0,33±0,38x109/л) був найнижчим у групі дітей з гострим лімфобластним лейкозом, а рівень Т-хелперів (CD3+CD4+) був низьким у групі дітей з гострим лімфобластним лейкозом (0,39±0,4x109/л). Низький рівень В-лімфоцитів спостерігався у групі дітей з гострим лімфобластним (0,23±0,23x109/л) та мієлобластним лейкозом (0), а також у групі дітей з нефротичним синдромом (0,18±0,13x109/л). Висновки. Інфекційні захворювання зустрічаються часто в дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями. У групі дітей з гострими лейкозами бактеріальні та грибкові захворювання виникали частіше та мали тяжчий перебіг, ніж у групі дітей з нефротичним синдромом. Враховуючи ризик розвитку дефіциту антитіл, діти з онкогематологічними захворюваннями потребують контролю рівня сироваткових імуноглобулінів до початку імуносупресивної терапії, трансплантації кісткового мозку та після її завершення для своєчасного початку замісної терапії препаратами імуноглобулінів, профілактики розвитку інфекційних захворювань та їх ускладнень. У дітей з нефротичним синдромом є необхідним моніторинг рівня сироваткових антитіл. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
format article
author T.A. Marunchyn
A.P. Volokha
author_facet T.A. Marunchyn
A.P. Volokha
author_sort T.A. Marunchyn
title Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями
title_short Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями
title_full Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями
title_fullStr Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями
title_full_unstemmed Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями
title_sort клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями
publisher Group of Companies Med Expert, LLC
publishDate 2021
url https://doaj.org/article/6386b8b7d5394842abf505e3e7f1735b
work_keys_str_mv AT tamarunchyn klíníkoímunologíčnaharakteristikadítejzvtorinnimigípogammaglobulínemíâmi
AT apvolokha klíníkoímunologíčnaharakteristikadítejzvtorinnimigípogammaglobulínemíâmi
_version_ 1718373331085819904