Чи безпечний емпіричний підхід до виконання доступу при хірургії пілонідальної хвороби у дітей?
Мета дослідження: визначити топічну локалізацію структурних складових анального сфінктеру та сформулювати основні постулати формування безпечного анатомічного доступу при хірургії пілонідальної хвороби у дітей. Матеріали і методи. Дослідження було проведено на 10 тілах померлих дітей, що за життя н...
Guardado en:
| Autores principales: | , |
|---|---|
| Formato: | article |
| Lenguaje: | EN RU UK |
| Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
2020
|
| Materias: | |
| Acceso en línea: | https://doaj.org/article/66cd14d23fc949a9831c78121ab182d3 |
| Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
| Sumario: | Мета дослідження: визначити топічну локалізацію структурних складових анального сфінктеру та сформулювати основні постулати формування безпечного анатомічного доступу при хірургії пілонідальної хвороби у дітей.
Матеріали і методи. Дослідження було проведено на 10 тілах померлих дітей, що за життя не мали патології крижово-куприкової ділянки та тазу, віком від 12 до 17 років, серед яких 5 дівчаток та 5 хлопчиків. Препаровано стовпчики м’яких тканин шириною в 1 см й довжиною до 5 см на відстані 1 см від ануса на 12 год.,3 год., 6 год. та 9 год. відповідно до циферблату, в положенні на спині. Після підготовки та фіксації препаратів виконано їх фарбування та виготовлено поперечні зрізи анальних сфінктерів товщиною 5–7 мкм. Проведено аналіз отриманих морфометричних даних.
Результати дослідження. Встановлено, що в осіб підліткового віку, в середньому, площа поперечного перетину пучка м’язових волокон зовнішнього сфінктеру заднього проходу (ЗСЗП) складала від 448±32 мкм2 до 412±24 мкм2, діаметр – 13,02±1,56 мкм, а об’ємна щільність – 96,12±1,34%. Виявлено, що довжина внутрішнього анального сфінктеру майже однакова на різних ділянках і становить 1,3±0,03 на рівні 3-х та 12-ти годин, 1,3±0,07 на рівні 6-ти годин та 1,2±0,03 на рівні 9-ти годин. При дослідженні лінійних розмірів довжини різних порцій зовнішнього анального сфінктеру у визначених місцях біопсії переважають параметри, які визначались на 6-ти годинах, відповідно, 5,7±0,06 см проти 4,3±0,04 см на 3-х годинах, та 12-ти годинах, відповідно 5,1±0,06 см проти 4,3±0,03 см на 9-ти годинах. Товщина ЗСЗП на 6-ти годинах, відповідно 26,7±0,61 мм проти 18,5±0,19 мм на 3-х годинах, (<0,01) та 12-ти годинах, відповідно 23,9±0,33 мм проти 18,4±0,19 мм на 9-ти годинах. Досліджувались діаметри окремих м’язових волокон та жмутків, що вони формують. Встановлено, що середній діаметр м’язового волокна становить 13,7±0,18 мкм, а середній діаметр м’язового жмутка дорівнює 435,9±5,15 мкм.
Висновки. 1. Наявні анатомічні описи анальних сфінктерів потребують у сучасному світі більш ґрунтовного дослідження задля попередження їх травмування під час виконання оперативних втручань. 2. Зовнішній анальний сфінктер має просторову форму триповерхової овальної структури, витягнутої у передньо-задньому напрямку із переважанням каудальної м’язової порції. 3. При виконанні радикальних оперативних втручань з приводу пілонідальної хвороби у дітей за cleft-lift методикою необхідно завершувати край оперативного доступу на відстані не ближче, ніж за 3,0 см до краю анального сфінктеру.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей. |
|---|