Семантизування слова в тлумачних словниках

Проблему виявлення змісту мовної одиниці розглядають передусім у контексті дослідження питань лексичної семантики слова, теоретичних і прикладних аспектів лексикографії та методики викладання мови. Предметом нашого дослідження є прийоми розкриття значення лексеми в тлумачному словнику за допомогою...

Descripción completa

Guardado en:
Detalles Bibliográficos
Autor principal: Юлія Вознюк
Formato: article
Lenguaje:DE
EN
PL
RU
UK
Publicado: Borys Grinchenko Kyiv University 2021
Materias:
P
Acceso en línea:https://doaj.org/article/709c2cbbfccd4a7ba244bd63b77ff2bc
Etiquetas: Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
Descripción
Sumario:Проблему виявлення змісту мовної одиниці розглядають передусім у контексті дослідження питань лексичної семантики слова, теоретичних і прикладних аспектів лексикографії та методики викладання мови. Предметом нашого дослідження є прийоми розкриття значення лексеми в тлумачному словнику за допомогою включення в структуру словникової статті таких компонентів, як дефініція, ілюстрації, відомості про наголос та вимову, граматичні параметри, різні типи інформації про слововживання, походження та ін. Метою дослідження є з’ясування параметрів семантизації слова. Джерелами аналізу стали тлумачні словники: «Словарь української мови» за редакцією Б. Грінченка, «Словник української мови: в 11 ти томах» та «Словник української мови» за редакцією В. Жайворонка. Аналіз прийомів семантизування в заявлених лексикографічних працях здійснений на прикладі обрядової лексики, а саме популярних лексем новорічно-різдвяного циклу «засівальник», «Коляда» (і «коляда»), «кутя», «Святвечір». Методологію статті формують описовий метод, реалізований у прийомах інвентаризації, членування, метод лексикографічного аналізу, зокрема аналізу мікроструктури словника, порівняльний метод. У результаті дослідження виявлено, що семантизація слова в кожному з аналізованих словників здійснена за різноплановими параметрами змістової, формальної та функційної характеристик слова. Деякі з них — спільні для трьох словників, інші — відмінні. Мікроструктура кожного зі словників демонструє широкий арсенал прийомів семантизування, основними серед яких є ілюстрації, контекст, тлумачення, відомості про слововживання. Помітна тенденція продовження лексикографічної традиції від словника Б. Грінченка до нових тлумачних словників, які спираються на напрацювання попередників. Найширший асортимент прийомів семантизування демонструє СУМ за ред. В. Жайворонка — найновіший із досліджуваних видань, і це закономірно, адже лексичний склад мови — динамічна система, яка постійно оновлюється, а тому вдосконалюються засоби та способи його опису.