Деякі аспекти розвитку та корекції вторинної екзокринної недостатності підшлункової залози у дітей
На основі аналізу літературних джерел висвітлено основні причини та механізми розвитку вторинної екзокринної недостатності підшлункової залози в дітей. Розкрито основні механізми регуляції та особливості функціональної активності підшлункової залози в дітей. Відмічено важливість панкреатичних фермен...
Guardado en:
| Autor principal: | |
|---|---|
| Formato: | article |
| Lenguaje: | EN RU UK |
| Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2021
|
| Materias: | |
| Acceso en línea: | https://doaj.org/article/8720e16ee61c403c827affa78f7394fc |
| Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
| Sumario: | На основі аналізу літературних джерел висвітлено основні причини та механізми розвитку вторинної екзокринної недостатності підшлункової залози в дітей. Розкрито основні механізми регуляції та особливості функціональної активності підшлункової залози в дітей. Відмічено важливість панкреатичних ферментів для фізіологічного травлення поживних речовин та забезпечення задовільного нутрітивного статусу дитини. Показано, що основною причиною розвитку вторинної екзокринної недостатності підшлункової залози в дітей є порушення активності панкреатичних ферментів у дванадцятипалій кишці. Перераховані фактори, які мають негативний вплив на ефективність дії ферментів підшлункової залози шляхом порушення їх активації їх інактивації в дванадцятипалій кишці. До них належать: 1) розлади моторики шлунково-кишкового тракту; 2) дефіцит жовчних кислот; 3) порушення ентеро-панкреатичної регуляції діяльності підшлункової залози; 4) гіперацидні стани шлунка та дванадцятипалої кишки; 5) дисбактеріоз кишечника; 6) порушення відтоку панкреатичного соку в дванадцятипалу кишку. Також розкрито механізми негативного впливу даних факторів на активність панкреатичних ферментів. Відмічено, що зростання поширеності вторинної екзокринної недостатності підшлункової залози зумовлено особливістю захворювань травної системи, зокрема, поєднаним характером уражень різних відділів шлунково'кишкового тракту. Проаналізовано ефективні властивості та показання до застосування мінітаблетованого ферментного препарату, вказано дозування ферментних препаратів для дітей відповідно до вітчизняних і закордонних рекомендацій. Наведено перелік патологічних станів, при яких доцільно застосовувати ферментні препарати, а також вимоги, яких слід дотримуватися в застосуванні ферментних препаратів для досягнення максимальної ефективності під час замісної ферментотерапії. |
|---|