Альтернативні методи у веденні прееклампсії. Аналітичний огляд

Зростає обсяг досліджень щодо виявлення нових терапевтичних засобів для профілактики та лікування прееклампсії — препаратів, які можуть впливати на основну патофізіологію захворювання. Ці препарати діють на окислювальний стрес, антиангіогенні фактори, а також ангіотензин, оксид азоту й різноманітні...

Descripción completa

Guardado en:
Detalles Bibliográficos
Autor principal: G.I. Ischenko
Formato: article
Lenguaje:EN
RU
UK
Publicado: Group of Companies Med Expert, LLC 2021
Materias:
Acceso en línea:https://doaj.org/article/8d99fdf21bf649c2b07c794abc361e76
Etiquetas: Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
Descripción
Sumario:Зростає обсяг досліджень щодо виявлення нових терапевтичних засобів для профілактики та лікування прееклампсії — препаратів, які можуть впливати на основну патофізіологію захворювання. Ці препарати діють на окислювальний стрес, антиангіогенні фактори, а також ангіотензин, оксид азоту й різноманітні ланки запального процесу. Таким чином, вони впливають на захворювання плаценти або ендотелію. Запропоновані методи лікування наразі проходять доклінічні та клінічні випробування. Серед них найбільший інтерес викликав правастатин. Існують доклінічні дослідження, які свідчать про його плейотропну дію — вплив на множинні молекулярні мішені, завдяки чому доведено на тваринних моделях його ефективність щодо прееклампсії. Інгібітори протонної помпи, метформін та сульфасалазин — це інші препарати, що мають доклінічні докази множинних молекулярних дій, які можуть вирішити патофізіологію прееклампсії. Нещодавно проведено багато доклінічних досліджень, що виявляють потенціал численних природних сполук для лікування прееклампсії, таких як рослинні екстракти та мікроелементи, що мають потужну протизапальну або антиоксидантну активність. Іншим напрямом стали нові молекулярно-орієнтовані стратегії — моноклональні антитіла, спрямовані на фактор некрозу пухлини альфа, фактор росту плаценти і технологію коротких інтерференційних РНК, щоб загальмувати експресію генів розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 або ангіотензиногену. Інші підходи до лікування, які перейшли на випробування на людях (починаючи від досліджень з однією групою до випробувань фази III, які завершені або тривають), включають фолієву кислоту, донори оксиду азоту (такі як L-аргінін), рекомбінантний антитромбін III, імуногенний антиген дигоксину і мелатонін. Були серії випадків, які показують, що видалення розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 може допомогти стабілізувати захворювання та продовжити вагітність. Є повідомлення про випадки, які вказують на те, що моноклональні антитіла, такі як екулізумаб (інгібітор комплементу) можуть мати терапевтичний потенціал. Отже, виявлені альтернативні препарати у лікуванні та профілактиці прееклампсії створюють потенціал для поліпшення здоров'я матері та перебігу вагітності. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.