Еволюція діагностики та хірургічного лікування хворих на інтраабдомінальні інфільтрати й абсцеси первинного та післяопераційного походження

Мета – поліпшити результати хірургічного лікування хворих з інтраабдомінальними інфільтратами й абсцесами за рахунок впровадження інформативних методів візуалізації та хірургічних технологій. Матеріали та методи. У клініці кафедри хірургічних хвороб № 1 на базі центру хірургії Київської міської к...

Descripción completa

Guardado en:

Detalles Bibliográficos
Autores principales:	V.V. Skyba, V.F. Rybalchenko, A.V. Ivanko, R.М. Borys, Dar Yasinya Akhmed, V.V. Lysytsa
Formato:	article
Lenguaje:	EN RU UK
Publicado:	Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine 2021
Materias:	деструктивний апендицит холецистит перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки спайкова непрохідність защемлені грижі діагностика та лікування Pediatrics RJ1-570 Surgery RD1-811
Acceso en línea:	https://doaj.org/article/8dc5da8e8d8948009b267aa4fd32918f
Etiquetas:	Agregar Etiqueta Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!

id	oai:doaj.org-article:8dc5da8e8d8948009b267aa4fd32918f
record_format	dspace
institution	DOAJ
collection	DOAJ
language	EN RU UK
topic	деструктивний апендицит холецистит перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки спайкова непрохідність защемлені грижі діагностика та лікування Pediatrics RJ1-570 Surgery RD1-811
spellingShingle	деструктивний апендицит холецистит перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки спайкова непрохідність защемлені грижі діагностика та лікування Pediatrics RJ1-570 Surgery RD1-811 V.V. Skyba V.F. Rybalchenko A.V. Ivanko R.М. Borys Dar Yasinya Akhmed V.V. Lysytsa Еволюція діагностики та хірургічного лікування хворих на інтраабдомінальні інфільтрати й абсцеси первинного та післяопераційного походження
description	Мета – поліпшити результати хірургічного лікування хворих з інтраабдомінальними інфільтратами й абсцесами за рахунок впровадження інформативних методів візуалізації та хірургічних технологій. Матеріали та методи. У клініці кафедри хірургічних хвороб № 1 на базі центру хірургії Київської міської клінічної лікарні № 1 у період 2006–2019 рр. перебували на лікуванні 218 пацієнтів із первинними та вторинними інтраабдомінальними інфільтратами й абсцесами. Вік пацієнтів становив від 16 до 85 років. Серед пацієнтів було 107 (49,08%) чоловіків і 11 (50,92%) жінок. Залежно від часу шпиталізації (по роках) хворих поділено на дві групи: контрольна група (2006–2012 рр.) – 117 (53,67%) хворих; досліджувана група (2013–2019 рр.) – 101 (46,33%) хворий. У досліджуваній групі використано візуалізаційні технології та вдосконалені методики хірургічного лікування. Результати. Хворих поділено на дві групи залежно від розвитку недуги та проведення лікування: первинні інфільтрати й абсцеси – у 191 (87,61%), вторинні післяопераційні – у 27 (12,39%) осіб. Причинами виникнення первинних інфільтратів й абсцесів були: ускладнені форми апендициту – у 74 (33,94%), перфоративна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки – у 48 (22,02%), ускладнені форми холециститу – у 69 (31,65%) пацієнтів. Післяопераційні інфільтрати й абсцеси відмічалися у 27 (12,39%) хворих, які перенесли ургентні операції: адгеолізис спайкової непрохідності – у 14 (6,42%), ускладнені грижі різної локалізації – у 13 (5,97%). Післяопераційні ускладнення діагностувалися у 43 (19,72%) хворих, з яких із боку операційної рани – у 34 (15,59%), черевної порожнини – у 29 (15,18%), ці ускладнення потребували релапаротомії чи лапароскопії: при деструктивному апендициті – у 10 (13,51%), перфоративній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки – у 6 (12,5%), деструктивному холециститі – у 9 (13,04%), спайковій кишковій непрохідності – у 13 (19,12%) з 68, защемлених та ускладнених грижах – у 14 (17,28%) з 81 обстежених хворих. Під час релапаротомії неспроможність стінки кишки та кишкових швів встановлено в 11 з 32 пацієнтів, накладено ілеостому в 7, а цекостому – в 1 хворого. У контрольній групі померло 8 (6,84%) хворих на тлі продовжуваного перитоніту, тромбозу мезентеріальних судин та поліорганної недостатності й супутніх хвороб, а в досліджуваній – 4 (3,96%) хворі. Висновки. Хірургічне лікування є індивідуальним залежно від недуги. Так, при деструктивному апендициті з 74 (38,74%) осіб лапаротомію виконано 42 (21,99%), лапароскопію – 32 (16,75%), а 12 (6,28%) пацієнтам – із конверсією; при перфоративній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки проведено відкриту лапаротомію у 48 (25,13%); при холециститі з 69 (36,13%) хворих лапаротомію проведено 48 (25,13%), а лапароскопію – 21 (11,00%) особі. Застосування візуалізаційних і лікувальних технологій – допплерографії, гідроструменевого скальпеля та лапароскопії у 64 (33,51%) – дало змогу отримати кращі близькі і віддалені результати з урахуванням якості життя та знизити рівень післяопераційної летальності з 6,84% до 3,96% (середній показник – 5,5%). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
format	article
author	V.V. Skyba V.F. Rybalchenko A.V. Ivanko R.М. Borys Dar Yasinya Akhmed V.V. Lysytsa
author_facet	V.V. Skyba V.F. Rybalchenko A.V. Ivanko R.М. Borys Dar Yasinya Akhmed V.V. Lysytsa
author_sort	V.V. Skyba
title	Еволюція діагностики та хірургічного лікування хворих на інтраабдомінальні інфільтрати й абсцеси первинного та післяопераційного походження
title_short	Еволюція діагностики та хірургічного лікування хворих на інтраабдомінальні інфільтрати й абсцеси первинного та післяопераційного походження
title_full	Еволюція діагностики та хірургічного лікування хворих на інтраабдомінальні інфільтрати й абсцеси первинного та післяопераційного походження
title_fullStr	Еволюція діагностики та хірургічного лікування хворих на інтраабдомінальні інфільтрати й абсцеси первинного та післяопераційного походження
title_full_unstemmed	Еволюція діагностики та хірургічного лікування хворих на інтраабдомінальні інфільтрати й абсцеси первинного та післяопераційного походження
title_sort	еволюція діагностики та хірургічного лікування хворих на інтраабдомінальні інфільтрати й абсцеси первинного та післяопераційного походження
publisher	Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
publishDate	2021
url	https://doaj.org/article/8dc5da8e8d8948009b267aa4fd32918f
work_keys_str_mv	AT vvskyba evolûcíâdíagnostikitahírurgíčnogolíkuvannâhvorihnaíntraabdomínalʹníínfílʹtratijabscesipervinnogotapíslâoperacíjnogopohodžennâ AT vfrybalchenko evolûcíâdíagnostikitahírurgíčnogolíkuvannâhvorihnaíntraabdomínalʹníínfílʹtratijabscesipervinnogotapíslâoperacíjnogopohodžennâ AT avivanko evolûcíâdíagnostikitahírurgíčnogolíkuvannâhvorihnaíntraabdomínalʹníínfílʹtratijabscesipervinnogotapíslâoperacíjnogopohodžennâ AT rmborys evolûcíâdíagnostikitahírurgíčnogolíkuvannâhvorihnaíntraabdomínalʹníínfílʹtratijabscesipervinnogotapíslâoperacíjnogopohodžennâ AT daryasinyaakhmed evolûcíâdíagnostikitahírurgíčnogolíkuvannâhvorihnaíntraabdomínalʹníínfílʹtratijabscesipervinnogotapíslâoperacíjnogopohodžennâ AT vvlysytsa evolûcíâdíagnostikitahírurgíčnogolíkuvannâhvorihnaíntraabdomínalʹníínfílʹtratijabscesipervinnogotapíslâoperacíjnogopohodžennâ
_version_	1718373281170456576
spelling	oai:doaj.org-article:8dc5da8e8d8948009b267aa4fd32918f2021-12-03T12:32:34ZЕволюція діагностики та хірургічного лікування хворих на інтраабдомінальні інфільтрати й абсцеси первинного та післяопераційного походження2304-00412521-135810.15574/PS.2021.72.15https://doaj.org/article/8dc5da8e8d8948009b267aa4fd32918f2021-09-01T00:00:00Zhttp://psu.med-expert.com.ua/article/view/245135https://doaj.org/toc/2304-0041https://doaj.org/toc/2521-1358Мета – поліпшити результати хірургічного лікування хворих з інтраабдомінальними інфільтратами й абсцесами за рахунок впровадження інформативних методів візуалізації та хірургічних технологій. Матеріали та методи. У клініці кафедри хірургічних хвороб № 1 на базі центру хірургії Київської міської клінічної лікарні № 1 у період 2006–2019 рр. перебували на лікуванні 218 пацієнтів із первинними та вторинними інтраабдомінальними інфільтратами й абсцесами. Вік пацієнтів становив від 16 до 85 років. Серед пацієнтів було 107 (49,08%) чоловіків і 11 (50,92%) жінок. Залежно від часу шпиталізації (по роках) хворих поділено на дві групи: контрольна група (2006–2012 рр.) – 117 (53,67%) хворих; досліджувана група (2013–2019 рр.) – 101 (46,33%) хворий. У досліджуваній групі використано візуалізаційні технології та вдосконалені методики хірургічного лікування. Результати. Хворих поділено на дві групи залежно від розвитку недуги та проведення лікування: первинні інфільтрати й абсцеси – у 191 (87,61%), вторинні післяопераційні – у 27 (12,39%) осіб. Причинами виникнення первинних інфільтратів й абсцесів були: ускладнені форми апендициту – у 74 (33,94%), перфоративна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки – у 48 (22,02%), ускладнені форми холециститу – у 69 (31,65%) пацієнтів. Післяопераційні інфільтрати й абсцеси відмічалися у 27 (12,39%) хворих, які перенесли ургентні операції: адгеолізис спайкової непрохідності – у 14 (6,42%), ускладнені грижі різної локалізації – у 13 (5,97%). Післяопераційні ускладнення діагностувалися у 43 (19,72%) хворих, з яких із боку операційної рани – у 34 (15,59%), черевної порожнини – у 29 (15,18%), ці ускладнення потребували релапаротомії чи лапароскопії: при деструктивному апендициті – у 10 (13,51%), перфоративній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки – у 6 (12,5%), деструктивному холециститі – у 9 (13,04%), спайковій кишковій непрохідності – у 13 (19,12%) з 68, защемлених та ускладнених грижах – у 14 (17,28%) з 81 обстежених хворих. Під час релапаротомії неспроможність стінки кишки та кишкових швів встановлено в 11 з 32 пацієнтів, накладено ілеостому в 7, а цекостому – в 1 хворого. У контрольній групі померло 8 (6,84%) хворих на тлі продовжуваного перитоніту, тромбозу мезентеріальних судин та поліорганної недостатності й супутніх хвороб, а в досліджуваній – 4 (3,96%) хворі. Висновки. Хірургічне лікування є індивідуальним залежно від недуги. Так, при деструктивному апендициті з 74 (38,74%) осіб лапаротомію виконано 42 (21,99%), лапароскопію – 32 (16,75%), а 12 (6,28%) пацієнтам – із конверсією; при перфоративній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки проведено відкриту лапаротомію у 48 (25,13%); при холециститі з 69 (36,13%) хворих лапаротомію проведено 48 (25,13%), а лапароскопію – 21 (11,00%) особі. Застосування візуалізаційних і лікувальних технологій – допплерографії, гідроструменевого скальпеля та лапароскопії у 64 (33,51%) – дало змогу отримати кращі близькі і віддалені результати з урахуванням якості життя та знизити рівень післяопераційної летальності з 6,84% до 3,96% (середній показник – 5,5%). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.V.V. SkybaV.F. RybalchenkoA.V. IvankoR.М. BorysDar Yasinya AkhmedV.V. LysytsaGroup of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukrainearticleдеструктивний апендицитхолециститперфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишкиспайкова непрохідністьзащемлені грижідіагностика та лікуванняPediatricsRJ1-570SurgeryRD1-811ENRUUKХірургія дитячого віку, Iss 3(72), Pp 15-29 (2021)

Еволюція діагностики та хірургічного лікування хворих на інтраабдомінальні інфільтрати й абсцеси первинного та післяопераційного походження

Ejemplares similares