Гало-гравітаційна тракція при лікуванні складних (>100°) сколіотичних деформацій хребта в дітей: огляд клінічних випадків
Актуальність. Визначення «Складна деформація хребта» залишається досить не чітким, але в більшості публікацій, використовуючи цей термін, її визначають як деформацію, що в середньому перевищує 100°. Сучасна хірургічна практика одномоментної корекції складних деформацій хребта включає виконання остео...
Guardado en:
| Autores principales: | , , |
|---|---|
| Formato: | article |
| Lenguaje: | EN RU UK |
| Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
2020
|
| Materias: | |
| Acceso en línea: | https://doaj.org/article/ab075b1f156847bcb88633671bf6216a |
| Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
| Sumario: | Актуальність. Визначення «Складна деформація хребта» залишається досить не чітким, але в більшості публікацій, використовуючи цей термін, її визначають як деформацію, що в середньому перевищує 100°. Сучасна хірургічна практика одномоментної корекції складних деформацій хребта включає виконання остеотомій хребта, що значно покращує можливість корекції деформації, але й збільшує ризик неврологічних ускладнень, об’єму інтраопераційної крововтрати.
Мета. Покращити результати хірургічного лікування пацієнтів зі складними деформаціями хребта за рахунок попереднього використанням гало-гравітаційної тракції та встановити ефективний і безпечний алгоритм для лікування складних деформацій хребта у дітей.
Матеріали та методи. За період з 2008 по 2018 роки у ортопедо-травматологічному відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» проведено лікування 48 дітей зі складними деформаціями хребта (>100°) із використанням гало-гравітаційної тракції. З них – 32 хлопчики та 16 дівчаток. Середній вік пацієнтів становив 12,9 років. Середній показник тесту Ріссера становив 4,2 (Р>0,01). У 27,1% пацієнтів мав місце 1 тип деформації за Lenke, 2 тип – 54,1%, 3 тип – 8,3%, 4 тип – 6,4%, 5 тип – 4,1%.
Результати та обговорення. При застосуванні гало-гравітаційної тракції з метою передопераційного зменшення деформації хребта та профілактики неврологічних порушень середня тривалість застосування тракції хребта складала 46 (P>0,01) днів. Використовували вагу 40–50% від ваги тіла пацієнта. Після етапу гало-гравітаційної тракції виконували стабілізацію хребта полісигментарною конструкцією.
Висновки. Використання гало-гравітаційної тракції на першому етапі при лікуванні складних деформацій хребта дозволяє збільшити мобільність хребта й поступово адаптувати спинний мозок до подальшої корекції, що зменшує ризики неврологічних ускладнень при хірургічному лікуванні, час втручання та об’єм крововтрати, дозволяє отримати кращі результати корекції. Вибір обсягу хірургічного втручання проводився враховуючи анатомічні та функціональні критерії.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей. |
|---|