Таргетування процесів гетероронії у раціональному підході до діагностики та лікування обструктивного уретерогідронефрозу у дітей
Остаточне формування функціональних систем організму дитини завершується в ході постнатального онтогенезу. Для створення оптимальних умов функціонування органу необхідне або зниження рівня вимог до незрілої функціональної системи, або створення нових умов функціонування, за яких подовжується фактор...
Guardado en:
| Autores principales: | , , |
|---|---|
| Formato: | article |
| Lenguaje: | EN RU UK |
| Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
2019
|
| Materias: | |
| Acceso en línea: | https://doaj.org/article/c9d63883edab4297bac81a7763121bc2 |
| Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
| Sumario: | Остаточне формування функціональних систем організму дитини завершується в ході постнатального онтогенезу. Для створення оптимальних умов функціонування органу необхідне або зниження рівня вимог до незрілої функціональної системи, або створення нових умов функціонування, за яких подовжується фактор часу дозрівання. У даний час для лікування обструктивних уропатій найчастіше застосовується хірургічний метод. Перспективною альтернативою відкритого хірургічного лікування обструктивного мегауретера є ендоскопічне стентування сечоводу, засноване на визначенні явищ диспропорції росту та дисфункції дозрівання тканин і органів сечовидільної системи.
Мета: обґрунтування і впровадження в практику малоінвазивних ендоскопічних дренуючих методик, спрямованих на відновлення уродинаміки шляхом використання внутрішньопросвітного поліхлорвінілового дренажу (стента).
Матеріали і методи. Досліджено можливість стентування з визначенням розмірів вічка сечоводу. Обстежено 32 дитини у віці від народження до трьох років. Проведено ретроспективний аналіз раніше пролікованих 41 пацієнта з обструктивним уретерогідронефрозом.
Результати. Встановлено, що оптимальним віком для ендоскопічної корекції інтрамурального відділу сечоводу є вік до 3-х місяців життя, коли з великим ефектом можна провести телескопічне бужування з дилатацією інтрамурального відділу скомпрометованого сечоводу з калібруванням вічка і стентуванням сечоводу відповідним стентом. Ретроспективно проведений аналіз раніше пролікованих пацієнтів дозволив визначити таку саму залежність. Так, з 41 пацієнта з обструктивним уретерогідронефрозом позитивний результат досягнутий у 29 (70,73%) дітей до року і 6 (14,63%) старше року. Неможливість проведення ендоскопічної корекції вічка і стентування сечоводів у віковій групі до року була відзначена тільки у 1 (2,43%) пацієнта, тоді як в групі від 1 року до 3 років – у 5 (12,19%) пацієнтів.
Висновки. Запропонована тактика лікування обструктивних уропатій у дітей має переваги щодо відкритих оперативних методів у технічній простоті, малоінвазивності, максимальній фізіологічності, зменшенні частоти післяопераційних ускладнень. При цьому необхідно пам’ятати, що ефективність ендоскопічного стентування нижніх відділів сечоводу залежить від віку дитини.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). |
|---|