Клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей

Передчасно народжені діти мають значно вищий ризик розвитку несприятливих подій упродовж першого року життя, до яких відносяться пароксизмальні стани. Пароксизмальні стани можуть бути видимими проявами основного епілептичного або неепілептичного неврологічного захворювання. Неонатальні судоми є найб...

Descripción completa

Guardado en:
Detalles Bibliográficos
Autores principales: D.M. Kostiukova, Ye.Ye. Shunko, A.G. Babintseva, O.O. Bielova
Formato: article
Lenguaje:EN
RU
UK
Publicado: Group of Companies Med Expert, LLC 2020
Materias:
Acceso en línea:https://doaj.org/article/d0d010f088dc4085973f43767cfb57cb
Etiquetas: Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
id oai:doaj.org-article:d0d010f088dc4085973f43767cfb57cb
record_format dspace
spelling oai:doaj.org-article:d0d010f088dc4085973f43767cfb57cb2021-12-03T09:22:27ZКлінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей2706-87572707-137510.15574/PP.2020.82.47https://doaj.org/article/d0d010f088dc4085973f43767cfb57cb2020-06-01T00:00:00Zhttp://ujpp.med-expert.com.ua/article/view/224019https://doaj.org/toc/2706-8757https://doaj.org/toc/2707-1375Передчасно народжені діти мають значно вищий ризик розвитку несприятливих подій упродовж першого року життя, до яких відносяться пароксизмальні стани. Пароксизмальні стани можуть бути видимими проявами основного епілептичного або неепілептичного неврологічного захворювання. Неонатальні судоми є найбільш поширеними невідкладними пароксизмальними станами в дітей, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Пароксизмальні стани неепілептичного ґенезу часто помилково діагностуються і лікуються як епілептичні. Мета — визначити клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей різного гестаційного віку (ГВ). Матеріали та методи. Проведено одноцентрове проспективне дослідження, в якому вивчено особливості пароксизмальних станів 105 передчасно народжених дітей: 32 дітей ГВ 24–28 тижнів (І група), 52 дітей ГВ 29–32 тижні (ІІ група), 21 дитини ГВ 33–36 (6/7) тижнів (ІІІ група). Дітям проведено комплексний нейромоніторинг, включаючи полісомнографічне обстеження. Результати. Результати дослідження показали зменшення частоти діагностики пароксизмів епілептичного ґенезу (І група — 68,8%, ІІ група — 57,7%, ІІІ група — 52,4%) та збільшення частоти пароксизмів неепілептичного ґенезу (відповідно 6,3%, 13,5% і 19,0%) у передчасно народжених дітей при збільшенні ГВ. Серед пароксизмів епілептичного ґенезу превалювали електрографічні (І група — 31%, ІІ група — 42%, ІІІ група — 43,6%), клонічні (відповідно 24,1%, 20% і 25%), секвенційні (відповідно 14%, 20% і 6,3%) і тонічні (відповідно 10,3%, 9% і 12,5%) судоми. Пароксизми неепілептичного ґенезу з порушенням свідомості представлені патологічним апное, які спостерігалися в дітей із синдромом респіраторних розладів (І група — 25%, ІІ група — 17,3%), бронхолегеневої дисплазії (відповідно 53,1% і 11,5%), вродженої пневмонії (І група — 28,1%, ІІ група — 23,1%, ІІІ група — 9,5%). Пароксизми неепілептичного ґенезу без порушення свідомості під час неспання представлені синдромом Сандіфера (І група — 6,3%, ІІ група — 5,8%), клініко-полісомнографічними ознаками якого були апное (обструктивне, змішане), епізоди гіпопное з десатурацію та брадикардією під час рухових пароксизмів, які поєднані в часі з порушенням кислотності у стравоході під час рН-метрії. Пароксизми неепілептичного ґенезу під час сну представлені доброякісним міклонусом немовлят (ІІ група — 1,9%), синдромом обструктивного апное сну (ІІ група — 1,9%, ІІІ група — 4,7%). Висновки. Більшість передчасно народжених дітей з проявами перинатальної патології незалежно від ГВ становлять групу підвищеного ризику щодо формування пароксизмальних станів. Це зумовлює необхідність проведення поглибленого нейромоніторингу в передчасно народжених дітей, включаючи полісомнографічне обстеження. Комплексний нейромоніторинг дає змогу своєчасно діагностувати пароксизмальні стани, провести диференційну діагностику різних типів пароксизмів, визначити критерії виписки додому та надати рекомендації респіраторного моніторингу при подальшому катамнестичному спостереженні. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Обстеження дітей проведено після отримання письмової згоди батьків із дотриманням основних етичних принципів наукових медичних досліджень та схвалення програми дослідження Комісією з питань біомедичної етики НМАПО імені П.Л. Шупика.D.M. KostiukovaYe.Ye. ShunkoA.G. BabintsevaO.O. BielovaGroup of Companies Med Expert, LLCarticleпередчасно народжені дітипароксизмальні стани епілептичного ґенезупароксизмальні стани неепілептичного ґенезуапноесиндром сандіферадоброякісний міоклонус немовлятсиндром обструктивного апное снуPediatricsRJ1-570ENRUUKУкраїнський журнал Перинатологія і педіатрія, Iss 2(78), Pp 47-55 (2020)
institution DOAJ
collection DOAJ
language EN
RU
UK
topic передчасно народжені діти
пароксизмальні стани епілептичного ґенезу
пароксизмальні стани неепілептичного ґенезу
апное
синдром сандіфера
доброякісний міоклонус немовлят
синдром обструктивного апное сну
Pediatrics
RJ1-570
spellingShingle передчасно народжені діти
пароксизмальні стани епілептичного ґенезу
пароксизмальні стани неепілептичного ґенезу
апное
синдром сандіфера
доброякісний міоклонус немовлят
синдром обструктивного апное сну
Pediatrics
RJ1-570
D.M. Kostiukova
Ye.Ye. Shunko
A.G. Babintseva
O.O. Bielova
Клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей
description Передчасно народжені діти мають значно вищий ризик розвитку несприятливих подій упродовж першого року життя, до яких відносяться пароксизмальні стани. Пароксизмальні стани можуть бути видимими проявами основного епілептичного або неепілептичного неврологічного захворювання. Неонатальні судоми є найбільш поширеними невідкладними пароксизмальними станами в дітей, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Пароксизмальні стани неепілептичного ґенезу часто помилково діагностуються і лікуються як епілептичні. Мета — визначити клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей різного гестаційного віку (ГВ). Матеріали та методи. Проведено одноцентрове проспективне дослідження, в якому вивчено особливості пароксизмальних станів 105 передчасно народжених дітей: 32 дітей ГВ 24–28 тижнів (І група), 52 дітей ГВ 29–32 тижні (ІІ група), 21 дитини ГВ 33–36 (6/7) тижнів (ІІІ група). Дітям проведено комплексний нейромоніторинг, включаючи полісомнографічне обстеження. Результати. Результати дослідження показали зменшення частоти діагностики пароксизмів епілептичного ґенезу (І група — 68,8%, ІІ група — 57,7%, ІІІ група — 52,4%) та збільшення частоти пароксизмів неепілептичного ґенезу (відповідно 6,3%, 13,5% і 19,0%) у передчасно народжених дітей при збільшенні ГВ. Серед пароксизмів епілептичного ґенезу превалювали електрографічні (І група — 31%, ІІ група — 42%, ІІІ група — 43,6%), клонічні (відповідно 24,1%, 20% і 25%), секвенційні (відповідно 14%, 20% і 6,3%) і тонічні (відповідно 10,3%, 9% і 12,5%) судоми. Пароксизми неепілептичного ґенезу з порушенням свідомості представлені патологічним апное, які спостерігалися в дітей із синдромом респіраторних розладів (І група — 25%, ІІ група — 17,3%), бронхолегеневої дисплазії (відповідно 53,1% і 11,5%), вродженої пневмонії (І група — 28,1%, ІІ група — 23,1%, ІІІ група — 9,5%). Пароксизми неепілептичного ґенезу без порушення свідомості під час неспання представлені синдромом Сандіфера (І група — 6,3%, ІІ група — 5,8%), клініко-полісомнографічними ознаками якого були апное (обструктивне, змішане), епізоди гіпопное з десатурацію та брадикардією під час рухових пароксизмів, які поєднані в часі з порушенням кислотності у стравоході під час рН-метрії. Пароксизми неепілептичного ґенезу під час сну представлені доброякісним міклонусом немовлят (ІІ група — 1,9%), синдромом обструктивного апное сну (ІІ група — 1,9%, ІІІ група — 4,7%). Висновки. Більшість передчасно народжених дітей з проявами перинатальної патології незалежно від ГВ становлять групу підвищеного ризику щодо формування пароксизмальних станів. Це зумовлює необхідність проведення поглибленого нейромоніторингу в передчасно народжених дітей, включаючи полісомнографічне обстеження. Комплексний нейромоніторинг дає змогу своєчасно діагностувати пароксизмальні стани, провести диференційну діагностику різних типів пароксизмів, визначити критерії виписки додому та надати рекомендації респіраторного моніторингу при подальшому катамнестичному спостереженні. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Обстеження дітей проведено після отримання письмової згоди батьків із дотриманням основних етичних принципів наукових медичних досліджень та схвалення програми дослідження Комісією з питань біомедичної етики НМАПО імені П.Л. Шупика.
format article
author D.M. Kostiukova
Ye.Ye. Shunko
A.G. Babintseva
O.O. Bielova
author_facet D.M. Kostiukova
Ye.Ye. Shunko
A.G. Babintseva
O.O. Bielova
author_sort D.M. Kostiukova
title Клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей
title_short Клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей
title_full Клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей
title_fullStr Клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей
title_full_unstemmed Клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей
title_sort клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей
publisher Group of Companies Med Expert, LLC
publishDate 2020
url https://doaj.org/article/d0d010f088dc4085973f43767cfb57cb
work_keys_str_mv AT dmkostiukova klíníčníosoblivostíparoksizmalʹnihstanívuperedčasnonarodženihdítej
AT yeyeshunko klíníčníosoblivostíparoksizmalʹnihstanívuperedčasnonarodženihdítej
AT agbabintseva klíníčníosoblivostíparoksizmalʹnihstanívuperedčasnonarodženihdítej
AT oobielova klíníčníosoblivostíparoksizmalʹnihstanívuperedčasnonarodženihdítej
_version_ 1718373358856306688