Вплив стану евентрованого кишечника при гастрошизисі на відновлення моторної функції шлунково-кишкового тракту у новонароджених після операції
Дані сучасної літератури свідчать про те, що ураження кишечника при гастрошизисі (ГШ) призводить до збільшення захворюваності та смертності при цій патології. Проте залишаються невивченими питання щодо кореляції ступеня змін евентрованих органів та відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ...
Guardado en:
| Autores principales: | , , , |
|---|---|
| Formato: | article |
| Lenguaje: | EN RU UK |
| Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
2018
|
| Materias: | |
| Acceso en línea: | https://doaj.org/article/d65a01e2d66b48d5a76814f3657069bb |
| Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
| Sumario: | Дані сучасної літератури свідчать про те, що ураження кишечника при гастрошизисі (ГШ) призводить до збільшення захворюваності та смертності при цій патології. Проте залишаються невивченими питання щодо кореляції ступеня змін евентрованих органів та відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) після операції.
Мета: визначити вплив стану евентрованого кишечника при ГШ на відновлення моторної функції ШКТ після операції.
Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 51 пацієнта з неускладненим ГШ, який одужав після проведеного оперативного лікування. Усіх пацієнтів розподілено на три групи. До 1-ї групи зараховані пацієнти, у яких евентровані органи не були змінені (n=12; 23,5%), до 2-ї групи увійшли новонароджені, у яких виявлено помірні зміни евентрованих петель кишечника (n=23; 45,1%), до 3-ї групи – діти з виразними змінами евентрованих органів (n=16; 31,4%).
Результати. У дітей вивчали терміни появи активної перистальтики кишок та випорожнення, припинення виділення стазу із шлунка, час початку та досягнення повного ентерального харчування у післяопераційному періоді. Достовірних відмінностей досліджуваних показників між 1-ю та 2-ю групами не виявлено (Р≥0,05; р=0,05–0,27). Оцінка статистичної значущості різниці між першими двома і третьою групами показала достовірну відмінність термінів появи активної перистальтики кишок (р<0,01), припинення виділення стазу із шлунка (р=0,01), появи самостійної дефекації (р=0,01), часу початку введення ентерального харчування (р=0,01) та досягнення повного ентерального харчування (р=0,02).
Висновки. Невиразні та помірні зміни евентрованих органів мали незначний вплив на відновлення моторики ШКТ. Виразні зміни евентрованих петель кишечника мають достовірний вплив на порушення відновлення моторики ШКТ у післяопераційному періоді. |
|---|