Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу

Художньо-виражальні засоби творення сценічної образності в оперному мистецтві тісно пов’язані зі стилістикою оперного співу виконавця, невід’ємною складовою якого є вокальна інтерпретація. Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан наукових досліджень вокальної інтерпретації як невід’ємної скл...

Descripción completa

Guardado en:

Detalles Bibliográficos
Autor principal:	Ігор Борко
Formato:	article
Lenguaje:	EN RU UK
Publicado:	KNUKiM Publishing Centre 2021
Materias:	вокальна інтерпретація оперне мистецтво виконавський стиль науковий дискурс Fine Arts N
Acceso en línea:	https://doaj.org/article/d6880af36d094f3a956645d3b899ac9a
Etiquetas:	Agregar Etiqueta Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!

id	oai:doaj.org-article:d6880af36d094f3a956645d3b899ac9a
record_format	dspace
spelling	oai:doaj.org-article:d6880af36d094f3a956645d3b899ac9a2021-11-23T13:58:31ZОперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу10.31866/2616-759X.4.2.2021.2432382616-759X2617-1236https://doaj.org/article/d6880af36d094f3a956645d3b899ac9a2021-10-01T00:00:00Zhttp://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/243238https://doaj.org/toc/2616-759Xhttps://doaj.org/toc/2617-1236 Художньо-виражальні засоби творення сценічної образності в оперному мистецтві тісно пов’язані зі стилістикою оперного співу виконавця, невід’ємною складовою якого є вокальна інтерпретація. Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан наукових досліджень вокальної інтерпретації як невід’ємної складової оперного мистецтва. Методологія дослідження спирається як на загальнонаукові, так і на спеціальні методи дослідження: аналіз – для з’ясування змісту досліджень з проблем оперної вокально-сценічної інтерпретації; історико-генетичний – для розуміння значення вокальної інтерпретації в історії розвитку оперного мистецтва; дедуктивний – спрямував дослідження від узагальненого розуміння теорії оперного жанру до конкретного, зокрема ролі вокальної інтерпретації як складової оперно-виконавського мистецтва; компаративний – для порівняння характеристик вокальної інтерпретаційної стилістики виконавців. Наукова новизна. Ця робота є спробою осягнути науково-аналітичний досвід у царині сценічної оперно-вокальної інтерпретації. Висновки. Вокально-сценічна, образно-творча діяльність оперного співака як виконавця-інтерпретатора вимагає глибокого аналізу та розуміння виконуваного музичного твору в культурно-історичному контексті епохи поруч із високою майстерністю та яскравістю самовираження під час розв’язання комплексу художньо- виконавських і технічних завдань. Зважаючи на це, оперний виконавець створює власну інтерпретаційну версію вокального твору, яка має бути різноманітною, але визначеною межами традицій. Інтерпретаційні версії визначаються особливостями донесення змісту художнього тексту, емоційного підтексту оперної партії за допомогою різних комплексів експресивних засобів, прийомів вокальної техніки та ступенем занурення в історичний контекст. Чіткість артикуляції та дикція в сукупності з іншими засобами художньої виразності та індивідуальними особливостями звуковидобування визначають оригінальний стиль оперного співака-інтерпретатора. Використання нових і традиційних вокально-інтерпретаційних моделей відкриває широкі можливості для дослідження історико-теоретичного аспекту оперного мистецтва різних періодів, його композиторських шкіл та жанрів. Аналіз наукових досліджень показав, що у них питання оперної вокально-сценічної інтерпретації висвітлювались або дотично, у контексті вивчення інших проблем оперного мистецтва, або на відповідному етапі його історичного розвитку. Наразі перед сучасною науковою думкою постає завдання комплексного осмислення ролі вокальної інтерпретації в процесі створення сценічної образності в оперному мистецтві з визначенням різних вокально-інтерпретаційних Ігор БоркоKNUKiM Publishing Centrearticleвокальна інтерпретаціяоперне мистецтвовиконавський стильнауковий дискурсFine ArtsNENRUUKВісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво, Vol 4, Iss 2 (2021)
institution	DOAJ
collection	DOAJ
language	EN RU UK
topic	вокальна інтерпретація оперне мистецтво виконавський стиль науковий дискурс Fine Arts N
spellingShingle	вокальна інтерпретація оперне мистецтво виконавський стиль науковий дискурс Fine Arts N Ігор Борко Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу
description	Художньо-виражальні засоби творення сценічної образності в оперному мистецтві тісно пов’язані зі стилістикою оперного співу виконавця, невід’ємною складовою якого є вокальна інтерпретація. Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан наукових досліджень вокальної інтерпретації як невід’ємної складової оперного мистецтва. Методологія дослідження спирається як на загальнонаукові, так і на спеціальні методи дослідження: аналіз – для з’ясування змісту досліджень з проблем оперної вокально-сценічної інтерпретації; історико-генетичний – для розуміння значення вокальної інтерпретації в історії розвитку оперного мистецтва; дедуктивний – спрямував дослідження від узагальненого розуміння теорії оперного жанру до конкретного, зокрема ролі вокальної інтерпретації як складової оперно-виконавського мистецтва; компаративний – для порівняння характеристик вокальної інтерпретаційної стилістики виконавців. Наукова новизна. Ця робота є спробою осягнути науково-аналітичний досвід у царині сценічної оперно-вокальної інтерпретації. Висновки. Вокально-сценічна, образно-творча діяльність оперного співака як виконавця-інтерпретатора вимагає глибокого аналізу та розуміння виконуваного музичного твору в культурно-історичному контексті епохи поруч із високою майстерністю та яскравістю самовираження під час розв’язання комплексу художньо- виконавських і технічних завдань. Зважаючи на це, оперний виконавець створює власну інтерпретаційну версію вокального твору, яка має бути різноманітною, але визначеною межами традицій. Інтерпретаційні версії визначаються особливостями донесення змісту художнього тексту, емоційного підтексту оперної партії за допомогою різних комплексів експресивних засобів, прийомів вокальної техніки та ступенем занурення в історичний контекст. Чіткість артикуляції та дикція в сукупності з іншими засобами художньої виразності та індивідуальними особливостями звуковидобування визначають оригінальний стиль оперного співака-інтерпретатора. Використання нових і традиційних вокально-інтерпретаційних моделей відкриває широкі можливості для дослідження історико-теоретичного аспекту оперного мистецтва різних періодів, його композиторських шкіл та жанрів. Аналіз наукових досліджень показав, що у них питання оперної вокально-сценічної інтерпретації висвітлювались або дотично, у контексті вивчення інших проблем оперного мистецтва, або на відповідному етапі його історичного розвитку. Наразі перед сучасною науковою думкою постає завдання комплексного осмислення ролі вокальної інтерпретації в процесі створення сценічної образності в оперному мистецтві з визначенням різних вокально-інтерпретаційних
format	article
author	Ігор Борко
author_facet	Ігор Борко
author_sort	Ігор Борко
title	Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу
title_short	Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу
title_full	Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу
title_fullStr	Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу
title_full_unstemmed	Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу
title_sort	оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу
publisher	KNUKiM Publishing Centre
publishDate	2021
url	https://doaj.org/article/d6880af36d094f3a956645d3b899ac9a
work_keys_str_mv	AT ígorborko opernavokalʹnaínterpretacíââkpredmetnaukovogodiskursu
_version_	1718416732523069440

Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу

Ejemplares similares