ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ КИТАЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ

Розкрито зумовленість смислової неоднозначності китайської ґендерної термінології на прикладі найбільш суперечливих понять "фемінізм", "ґендер", "феміністична література", "жіноча література", "жіноче письмо". До уваги береться соціально-історичний к...

Descripción completa

Guardado en:

Detalles Bibliográficos
Autor principal:	Natalia Isaieva
Formato:	article
Lenguaje:	DE EN PL RU UK
Publicado:	Taras Shevchenko National University of Kyiv 2021
Materias:	китайське літературознавство фемінізм ґендер жіноча література феміністична література чиста сторінка Philology. Linguistics P1-1091
Acceso en línea:	https://doaj.org/article/dd8af0d94c724604a8cb8c5c182b1df4
Etiquetas:	Agregar Etiqueta Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!

id	oai:doaj.org-article:dd8af0d94c724604a8cb8c5c182b1df4
record_format	dspace
spelling	oai:doaj.org-article:dd8af0d94c724604a8cb8c5c182b1df42021-11-11T16:28:37ZОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ КИТАЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ1728-26592709-8494https://doaj.org/article/dd8af0d94c724604a8cb8c5c182b1df42021-08-01T00:00:00Zhttps://philology-journal.com/index.php/journal/article/view/32https://doaj.org/toc/1728-2659https://doaj.org/toc/2709-8494Розкрито зумовленість смислової неоднозначності китайської ґендерної термінології на прикладі найбільш суперечливих понять "фемінізм", "ґендер", "феміністична література", "жіноча література", "жіноче письмо". До уваги береться соціально-історичний контекст, засвоєння західних теорій і актуалізація традиційних китайських учень, а також унікальне явище формування "образно-символічної термінології". У дослідженні використано культурно-історичний та типологічний методи, а почасти – метод семантичного та контекстуального аналізу. Формування феміністичного (а згодом – ґендерного) напряму в китайському літературознавстві почалося на початку 80-х рр. ХХ ст. Цей процес відбувався під впливом трьох факторів: 1) комуністична ідеологія та "державний фемінізм"; 2) поширення західних теорій фемінізму; 3) традиційні китайські концепції відносин між статями. Китайські науковці запозичували терміни, перекладаючи їх з англійської чи інших європейських мов. Однак, процес смислової адаптації нових понять був досить складним і мав свої особливості. Зокрема, китайські науковці прагнули уникати радикального протиставлення "чоловічого і жіночого" у семантиці нових термінів, натомість вони намагалися реалізувати китайську філософську концепцію взаємодоповнення категорій Інь–Ян, що відображає "ситуативність світосприйняття" китайців. Особливим явищем китайського ґендерного літературознавства є формування "образних понять". Такими поняттями є яскраві образи західної літератури й літературної критики, які в китайському культурному середовищі набувають нового значення. Зокрема, поняття "чиста сторінка", запропоноване С. Ґубар на позначення жіночої ідентичності в патріархальному суспільстві, китайські науковці пов'язують із діяльністю танської імператриці У Цзетянь і її надмогильною "стелою без написів". Проаналізований матеріал дає підстави зробити висновок про складність і незавершеність процесу формування ґендерної термінології в китайському літературознавстві, яке балансує між новими західними та власними традиційними концепціями міжстатевих стосунків.Natalia IsaievaTaras Shevchenko National University of Kyivarticleкитайське літературознавствофемінізмґендержіноча літературафеміністична літературачиста сторінкаPhilology. LinguisticsP1-1091DEENPLRUUKВісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Iss 2(30), Pp 24-28 (2021)
institution	DOAJ
collection	DOAJ
language	DE EN PL RU UK
topic	китайське літературознавство фемінізм ґендер жіноча література феміністична література чиста сторінка Philology. Linguistics P1-1091
spellingShingle	китайське літературознавство фемінізм ґендер жіноча література феміністична література чиста сторінка Philology. Linguistics P1-1091 Natalia Isaieva ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ КИТАЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
description	Розкрито зумовленість смислової неоднозначності китайської ґендерної термінології на прикладі найбільш суперечливих понять "фемінізм", "ґендер", "феміністична література", "жіноча література", "жіноче письмо". До уваги береться соціально-історичний контекст, засвоєння західних теорій і актуалізація традиційних китайських учень, а також унікальне явище формування "образно-символічної термінології". У дослідженні використано культурно-історичний та типологічний методи, а почасти – метод семантичного та контекстуального аналізу. Формування феміністичного (а згодом – ґендерного) напряму в китайському літературознавстві почалося на початку 80-х рр. ХХ ст. Цей процес відбувався під впливом трьох факторів: 1) комуністична ідеологія та "державний фемінізм"; 2) поширення західних теорій фемінізму; 3) традиційні китайські концепції відносин між статями. Китайські науковці запозичували терміни, перекладаючи їх з англійської чи інших європейських мов. Однак, процес смислової адаптації нових понять був досить складним і мав свої особливості. Зокрема, китайські науковці прагнули уникати радикального протиставлення "чоловічого і жіночого" у семантиці нових термінів, натомість вони намагалися реалізувати китайську філософську концепцію взаємодоповнення категорій Інь–Ян, що відображає "ситуативність світосприйняття" китайців. Особливим явищем китайського ґендерного літературознавства є формування "образних понять". Такими поняттями є яскраві образи західної літератури й літературної критики, які в китайському культурному середовищі набувають нового значення. Зокрема, поняття "чиста сторінка", запропоноване С. Ґубар на позначення жіночої ідентичності в патріархальному суспільстві, китайські науковці пов'язують із діяльністю танської імператриці У Цзетянь і її надмогильною "стелою без написів". Проаналізований матеріал дає підстави зробити висновок про складність і незавершеність процесу формування ґендерної термінології в китайському літературознавстві, яке балансує між новими західними та власними традиційними концепціями міжстатевих стосунків.
format	article
author	Natalia Isaieva
author_facet	Natalia Isaieva
author_sort	Natalia Isaieva
title	ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ КИТАЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
title_short	ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ КИТАЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
title_full	ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ КИТАЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
title_fullStr	ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ КИТАЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
title_full_unstemmed	ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ КИТАЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
title_sort	особливості формування ґендерної термінології в сучасному китайському літературознавстві
publisher	Taras Shevchenko National University of Kyiv
publishDate	2021
url	https://doaj.org/article/dd8af0d94c724604a8cb8c5c182b1df4
work_keys_str_mv	AT nataliaisaieva osoblivostíformuvannâgendernoítermínologíívsučasnomukitajsʹkomulíteraturoznavství
_version_	1718432327265157120

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ КИТАЙСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ

Ejemplares similares