Клініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу

Мета: для покращення результатів діагностики і лікування неонатального сепсису вивчити особливості материнських чинників схильності до його розвитку в контрастних за екологічними характеристиками регіонах проживання вагітних. Матеріали і методи. Проведено клініко9епідеміологічний аналіз впливу мате...

Descripción completa

Guardado en:
Detalles Bibliográficos
Autores principales: O. V. Vlasova, L. O. Bezrukov, O. K. Koloskova
Formato: article
Lenguaje:EN
RU
UK
Publicado: Group of Companies Med Expert, LLC 2019
Materias:
Acceso en línea:https://doaj.org/article/e79945c868f54f49a7ca87f997155e37
Etiquetas: Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
id oai:doaj.org-article:e79945c868f54f49a7ca87f997155e37
record_format dspace
spelling oai:doaj.org-article:e79945c868f54f49a7ca87f997155e372021-12-03T13:40:18ZКлініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу2663-75532706-6134https://doaj.org/article/e79945c868f54f49a7ca87f997155e372019-05-01T00:00:00Zhttp://mpu.med-expert.com.ua/article/view/194016https://doaj.org/toc/2663-7553https://doaj.org/toc/2706-6134Мета: для покращення результатів діагностики і лікування неонатального сепсису вивчити особливості материнських чинників схильності до його розвитку в контрастних за екологічними характеристиками регіонах проживання вагітних. Матеріали і методи. Проведено клініко9епідеміологічний аналіз впливу материнських чинників схильності на формування неонатального сепсису у 260 новонароджених залежно від екологічних характеристик місць проживання вагітних. Результати. Встановлено, що за відсутності суттєвих розбіжностей у показниках репродуктивного здоров'я, а також соматичної патології й акушерсько-гінекологічного анамнезу, проживання вагітних у несприятливих умовах супроводжується удвічі вищим ризиком невиношування вагітності і народження дітей у терміні гестації до 35 тижнів (ВШ=2,04; 95% ДІ 1,2–3,7), народження дітей з екстремально низькою масою тіла (ВШ=2,9; 95% ДІ 1,1–7,3), а також вірогідно нижчою оцінкою за шкалою Апгар на 59й хвилині життя новонародженого (ВШ=5,12; 95% ДІ 2,1–12,6). Висновки. Вказані зміни можуть бути розцінені які наслідок хронічного контакту вагітних із забрудненням територій їх проживання. Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень була отримана поінформована згода батьків дітей або їхніх опекунів.O. V. VlasovaL. O. BezrukovO. K. KoloskovaGroup of Companies Med Expert, LLCarticlePediatricsRJ1-570ENRUUKСучасна педіатрія: Україна, Iss 4(100), Pp 33-37 (2019)
institution DOAJ
collection DOAJ
language EN
RU
UK
topic Pediatrics
RJ1-570
spellingShingle Pediatrics
RJ1-570
O. V. Vlasova
L. O. Bezrukov
O. K. Koloskova
Клініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу
description Мета: для покращення результатів діагностики і лікування неонатального сепсису вивчити особливості материнських чинників схильності до його розвитку в контрастних за екологічними характеристиками регіонах проживання вагітних. Матеріали і методи. Проведено клініко9епідеміологічний аналіз впливу материнських чинників схильності на формування неонатального сепсису у 260 новонароджених залежно від екологічних характеристик місць проживання вагітних. Результати. Встановлено, що за відсутності суттєвих розбіжностей у показниках репродуктивного здоров'я, а також соматичної патології й акушерсько-гінекологічного анамнезу, проживання вагітних у несприятливих умовах супроводжується удвічі вищим ризиком невиношування вагітності і народження дітей у терміні гестації до 35 тижнів (ВШ=2,04; 95% ДІ 1,2–3,7), народження дітей з екстремально низькою масою тіла (ВШ=2,9; 95% ДІ 1,1–7,3), а також вірогідно нижчою оцінкою за шкалою Апгар на 59й хвилині життя новонародженого (ВШ=5,12; 95% ДІ 2,1–12,6). Висновки. Вказані зміни можуть бути розцінені які наслідок хронічного контакту вагітних із забрудненням територій їх проживання. Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень була отримана поінформована згода батьків дітей або їхніх опекунів.
format article
author O. V. Vlasova
L. O. Bezrukov
O. K. Koloskova
author_facet O. V. Vlasova
L. O. Bezrukov
O. K. Koloskova
author_sort O. V. Vlasova
title Клініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу
title_short Клініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу
title_full Клініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу
title_fullStr Клініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу
title_full_unstemmed Клініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу
title_sort клініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу
publisher Group of Companies Med Expert, LLC
publishDate 2019
url https://doaj.org/article/e79945c868f54f49a7ca87f997155e37
work_keys_str_mv AT ovvlasova klíníkoepídemíologíčnijanalízmaterinsʹkihčinnikívshilʹnostídoneonatalʹnogosepsisuzaumovríznogoekologíčnogovplivu
AT lobezrukov klíníkoepídemíologíčnijanalízmaterinsʹkihčinnikívshilʹnostídoneonatalʹnogosepsisuzaumovríznogoekologíčnogovplivu
AT okkoloskova klíníkoepídemíologíčnijanalízmaterinsʹkihčinnikívshilʹnostídoneonatalʹnogosepsisuzaumovríznogoekologíčnogovplivu
_version_ 1718373239401480192