Особливості фемінізуючої хірургічної корекції в дітей з розладами статевого розвитку

Мета – проаналізувати власні результати хірургічного лікування тяжких форм розладів статевого розвитку (РСР) у дітей після операцій фемінізуючого типу; визначити практичні протокольні показання з вибору напряму хірургічної корекції. Матеріали та методи. Упродовж останніх 5 років до урологів Львів...

Descripción completa

Guardado en:

Detalles Bibliográficos
Autores principales:	A.R. Potsiurko, I.Ya. Hrymak, N.V. Helner, B.I. Hyzha, D.Z. Ivaskevych, E.F. Chaikivska, L.Yu. Hyzha, R.V. Stenyk, A.O. Dvorakevych, R.A. Potsiurko, Z.I. Hlushko
Formato:	article
Lenguaje:	EN RU UK
Publicado:	Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine 2021
Materias:	розлади статевого розвитку гермафродитизм фемінізуюча корекція Pediatrics RJ1-570 Surgery RD1-811
Acceso en línea:	https://doaj.org/article/eb12c01e06c64bdfa9fe613f02d7c9c2
Etiquetas:	Agregar Etiqueta Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!

id	oai:doaj.org-article:eb12c01e06c64bdfa9fe613f02d7c9c2
record_format	dspace
spelling	oai:doaj.org-article:eb12c01e06c64bdfa9fe613f02d7c9c22021-12-03T12:32:34ZОсобливості фемінізуючої хірургічної корекції в дітей з розладами статевого розвитку2304-00412521-135810.15574/PS.2021.72.63https://doaj.org/article/eb12c01e06c64bdfa9fe613f02d7c9c22021-09-01T00:00:00Zhttp://psu.med-expert.com.ua/article/view/245213https://doaj.org/toc/2304-0041https://doaj.org/toc/2521-1358Мета – проаналізувати власні результати хірургічного лікування тяжких форм розладів статевого розвитку (РСР) у дітей після операцій фемінізуючого типу; визначити практичні протокольні показання з вибору напряму хірургічної корекції. Матеріали та методи. Упродовж останніх 5 років до урологів Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ» по медичну допомогу звернулися батьки 12 дітей з РСР, ознаками гермафродитизму (двостатевості). Після комплексного обстеження діагностовано: адреногенітальний синдром – у 5 дівчаток, яких скеровано для подальшого лікування до дитячих медичних центрів м. Києва; справжній гермафродитизм – в 1 дитини; синдром змішаної дисгенезії гонад (СЗДГ) – у 3 дітей; жіночий псевдогермафродитизм (без встановлення ґенезу) – в 1 дитини; неповну форму тестикулярної фемінізації, синдром Морріса (чоловічий псевдогермафродитизм) – у 2 дітей. У зв’язку з вираженою маскулінізацією зовнішніх геніталій 2 дітям із СЗДГ та 1 дівчинці з псевдогермафродитизмом виконано хірургічну корекцію фемінізуючого типу, зокрема, реконструкцію генітальної зони, мобілізацію та резекцію стінок урогенітального синусу, резекцію печеристих тіл статевого органа (дітям з СЗДГ) з формуванням і транслокацією клітора, вульвопластику з лабіопластикою малих і великих статевих губ, кольпопластику. Діти з синдромом Морріса готуються до корекції за «жіночим» типом. Результати. Кожна дитина мала персональний план обстеження. Верифікація стану дитини тривала від декількох тижнів до 2–3 міс. У дітей, яким провели фемінізуючі операції, не було чоловічих структур і виявлялися відносно добре розвинуті жіночі. Виконувалася більш «природна», менш травматична корекція для кожного конкретного випадку. В усіх прооперованих дітей піхва відкривалася в урогенітальний синус дистальніше зовнішнього сфінктера уретри, тому виконувати пластику передньої стінки піхви не було потреби (формувалися задня та бокові стінки). З усіх дітей, які перебували на лікуванні в зазначеній клініці, у двох останніх стать юридично переоформлена на протилежну. Висновки. Народження дитини з тяжкою формою РСР є надзвичайно серйозною проблемою для батьків, медиків, психологів і соціальних працівників. Порушення статевої диференціації дитини потребує розширеного комплексного обстеження. Діти з тяжкими формами гіпоспадії підлягають обов’язковому генетичному обстеженню. Дані статистики та власний досвід вказують на вищу частоту хірургічної корекції за «жіночим» типом у таких випадках. Під час корекції фемінізуючого типу найскладнішим етапом у технічному розумінні є резекція печеристих тіл статевого органа з кліторопластикою і транслокацією клітора, а найвідповідальнішим етапом у функціональному відношенні є кольпопластика. Хірургічне втручання не є завершальним етапом лікування таких пацієнтів. Діти з інтерсексуальними станами в подальшому потребують постійного динамічного спостереження лікарів гінекологів, урологів, онкологів, ендокринологів, психологів з відповідною корекцією терапії. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.A.R. PotsiurkoI.Ya. HrymakN.V. HelnerB.I. HyzhaD.Z. IvaskevychE.F. ChaikivskaL.Yu. HyzhaR.V. StenykA.O. DvorakevychR.A. PotsiurkoZ.I. HlushkoGroup of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukrainearticleрозлади статевого розвиткугермафродитизмфемінізуюча корекціяPediatricsRJ1-570SurgeryRD1-811ENRUUKХірургія дитячого віку, Iss 3(72), Pp 63-68 (2021)
institution	DOAJ
collection	DOAJ
language	EN RU UK
topic	розлади статевого розвитку гермафродитизм фемінізуюча корекція Pediatrics RJ1-570 Surgery RD1-811
spellingShingle	розлади статевого розвитку гермафродитизм фемінізуюча корекція Pediatrics RJ1-570 Surgery RD1-811 A.R. Potsiurko I.Ya. Hrymak N.V. Helner B.I. Hyzha D.Z. Ivaskevych E.F. Chaikivska L.Yu. Hyzha R.V. Stenyk A.O. Dvorakevych R.A. Potsiurko Z.I. Hlushko Особливості фемінізуючої хірургічної корекції в дітей з розладами статевого розвитку
description	Мета – проаналізувати власні результати хірургічного лікування тяжких форм розладів статевого розвитку (РСР) у дітей після операцій фемінізуючого типу; визначити практичні протокольні показання з вибору напряму хірургічної корекції. Матеріали та методи. Упродовж останніх 5 років до урологів Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ» по медичну допомогу звернулися батьки 12 дітей з РСР, ознаками гермафродитизму (двостатевості). Після комплексного обстеження діагностовано: адреногенітальний синдром – у 5 дівчаток, яких скеровано для подальшого лікування до дитячих медичних центрів м. Києва; справжній гермафродитизм – в 1 дитини; синдром змішаної дисгенезії гонад (СЗДГ) – у 3 дітей; жіночий псевдогермафродитизм (без встановлення ґенезу) – в 1 дитини; неповну форму тестикулярної фемінізації, синдром Морріса (чоловічий псевдогермафродитизм) – у 2 дітей. У зв’язку з вираженою маскулінізацією зовнішніх геніталій 2 дітям із СЗДГ та 1 дівчинці з псевдогермафродитизмом виконано хірургічну корекцію фемінізуючого типу, зокрема, реконструкцію генітальної зони, мобілізацію та резекцію стінок урогенітального синусу, резекцію печеристих тіл статевого органа (дітям з СЗДГ) з формуванням і транслокацією клітора, вульвопластику з лабіопластикою малих і великих статевих губ, кольпопластику. Діти з синдромом Морріса готуються до корекції за «жіночим» типом. Результати. Кожна дитина мала персональний план обстеження. Верифікація стану дитини тривала від декількох тижнів до 2–3 міс. У дітей, яким провели фемінізуючі операції, не було чоловічих структур і виявлялися відносно добре розвинуті жіночі. Виконувалася більш «природна», менш травматична корекція для кожного конкретного випадку. В усіх прооперованих дітей піхва відкривалася в урогенітальний синус дистальніше зовнішнього сфінктера уретри, тому виконувати пластику передньої стінки піхви не було потреби (формувалися задня та бокові стінки). З усіх дітей, які перебували на лікуванні в зазначеній клініці, у двох останніх стать юридично переоформлена на протилежну. Висновки. Народження дитини з тяжкою формою РСР є надзвичайно серйозною проблемою для батьків, медиків, психологів і соціальних працівників. Порушення статевої диференціації дитини потребує розширеного комплексного обстеження. Діти з тяжкими формами гіпоспадії підлягають обов’язковому генетичному обстеженню. Дані статистики та власний досвід вказують на вищу частоту хірургічної корекції за «жіночим» типом у таких випадках. Під час корекції фемінізуючого типу найскладнішим етапом у технічному розумінні є резекція печеристих тіл статевого органа з кліторопластикою і транслокацією клітора, а найвідповідальнішим етапом у функціональному відношенні є кольпопластика. Хірургічне втручання не є завершальним етапом лікування таких пацієнтів. Діти з інтерсексуальними станами в подальшому потребують постійного динамічного спостереження лікарів гінекологів, урологів, онкологів, ендокринологів, психологів з відповідною корекцією терапії. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
format	article
author	A.R. Potsiurko I.Ya. Hrymak N.V. Helner B.I. Hyzha D.Z. Ivaskevych E.F. Chaikivska L.Yu. Hyzha R.V. Stenyk A.O. Dvorakevych R.A. Potsiurko Z.I. Hlushko
author_facet	A.R. Potsiurko I.Ya. Hrymak N.V. Helner B.I. Hyzha D.Z. Ivaskevych E.F. Chaikivska L.Yu. Hyzha R.V. Stenyk A.O. Dvorakevych R.A. Potsiurko Z.I. Hlushko
author_sort	A.R. Potsiurko
title	Особливості фемінізуючої хірургічної корекції в дітей з розладами статевого розвитку
title_short	Особливості фемінізуючої хірургічної корекції в дітей з розладами статевого розвитку
title_full	Особливості фемінізуючої хірургічної корекції в дітей з розладами статевого розвитку
title_fullStr	Особливості фемінізуючої хірургічної корекції в дітей з розладами статевого розвитку
title_full_unstemmed	Особливості фемінізуючої хірургічної корекції в дітей з розладами статевого розвитку
title_sort	особливості фемінізуючої хірургічної корекції в дітей з розладами статевого розвитку
publisher	Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
publishDate	2021
url	https://doaj.org/article/eb12c01e06c64bdfa9fe613f02d7c9c2
work_keys_str_mv	AT arpotsiurko osoblivostífemínízuûčoíhírurgíčnoíkorekcíívdítejzrozladamistatevogorozvitku AT iyahrymak osoblivostífemínízuûčoíhírurgíčnoíkorekcíívdítejzrozladamistatevogorozvitku AT nvhelner osoblivostífemínízuûčoíhírurgíčnoíkorekcíívdítejzrozladamistatevogorozvitku AT bihyzha osoblivostífemínízuûčoíhírurgíčnoíkorekcíívdítejzrozladamistatevogorozvitku AT dzivaskevych osoblivostífemínízuûčoíhírurgíčnoíkorekcíívdítejzrozladamistatevogorozvitku AT efchaikivska osoblivostífemínízuûčoíhírurgíčnoíkorekcíívdítejzrozladamistatevogorozvitku AT lyuhyzha osoblivostífemínízuûčoíhírurgíčnoíkorekcíívdítejzrozladamistatevogorozvitku AT rvstenyk osoblivostífemínízuûčoíhírurgíčnoíkorekcíívdítejzrozladamistatevogorozvitku AT aodvorakevych osoblivostífemínízuûčoíhírurgíčnoíkorekcíívdítejzrozladamistatevogorozvitku AT rapotsiurko osoblivostífemínízuûčoíhírurgíčnoíkorekcíívdítejzrozladamistatevogorozvitku AT zihlushko osoblivostífemínízuûčoíhírurgíčnoíkorekcíívdítejzrozladamistatevogorozvitku
_version_	1718373303114006528

Особливості фемінізуючої хірургічної корекції в дітей з розладами статевого розвитку

Ejemplares similares