Показники якості життя у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі
Мета — вивчити показники якості життя у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі. Матеріали та методи. Проведено дослідження показників якості життя у 127 вагітних віком від 20 до 49 років, з яких 97 жінок мали безплідність різного ґенезу в анамнезі, а 30 вагітних — не мали. В основі розп...
Guardado en:
| Autores principales: | , |
|---|---|
| Formato: | article |
| Lenguaje: | EN RU UK |
| Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2020
|
| Materias: | |
| Acceso en línea: | https://doaj.org/article/f92d2a2566e4418289d51cfab9687406 |
| Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
| Sumario: | Мета — вивчити показники якості життя у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі.
Матеріали та методи. Проведено дослідження показників якості життя у 127 вагітних віком від 20 до 49 років, з яких 97 жінок мали безплідність різного ґенезу в анамнезі, а 30 вагітних — не мали. В основі розподілу вагітних на групи лежав фактор безплідності: I група — 35 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність, II група — 37 вагітних, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу, III група — 25 вагітних, які мали в анамнезі поєднану безплідність: запального ґенезу з ендокринним, IV група (контрольна) — 30 здорових вагітних, які не мали в анамнезі безплідності.
Методом оцінки якості життя був короткий опитувальник ВООЗ для оцінки якості життя (WHOQOL-BREF).
Результати. Показники якості життя та загального здоров'я, за суб'єктивною оцінкою пацієнток, були найнижчими в ІІІ групі — 2,5±0,10 бала і 2,1±0,05 бала. У пацієнток І групи оцінка була 3,1±0,15 бала і 3,2±0,20 бала, у ІІ групі — 3,2±0,10 бала і 3,3±0,07 бала відповідно. Слід зазначити, що найбільш позитивна оцінка цих показника була в контрольній групі вагітних — 5,0±0,3 бала. Так, фізичне функціонування пацієнтки ІІІ групи оцінили у 16,7±1,1 бала, а самосприйняття — у 20,5±1,6 бала. Пацієнтки І та ІІ груп із безплідністю в анамнезі оцінили ці показники так — 18,2±1,3 бала; 23,4±1,5 бала і 19,5±1,4 бала; 22,6±1,6 бала відповідно. Жінки контрольної групи мали вищі бали оцінки — 24,7±1,8 бала; 25,7±1,7 бала. Мікросоціальна підтримка у І, ІІ, ІІІ групах мала оцінку відповідно 8,2±0,3 бала; 9,3±0,5 бала; 7,7±0,2 бала, а в контрольній — 13,7±0,1 бала. Показники соціального благополуччя у І, ІІ, ІІІ групах були 22,4±1,8 бала; 23,5±1,9 бала; 20,6±1,5 бала, а в контрольній — 36,4±2,1 бала.
Висновки. У жінок, які завагітніли після тривалого лікування безплідності в анамнезі, спостерігалося суттєве погіршення показників якості життя, порівняно зі здоровими жінками. Це пояснюється високою частотою розвитку в них акушерських ускладнень. Визначення показників якості життя в жінок із безплідністю в анамнезі є невід'ємною складовою нагляду в період вагітності, що дає змогу адекватно оцінювати і своєчасно коригувати фізичну, соціальну і психоемоційну функції в інтересах матері та плода.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. |
|---|