Особливості клініко-електроенцефалографічної діагностики судом у передчасно народжених дітей
Мета: визначити клінічні та електроенцефалографічні ознаки судом у передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами з урахуванням гестаційного віку при народженні та постменструального віку у динаміці лікування. Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-нейрофізіологічне обстеження 90 п...
Guardado en:
| Autores principales: | , , , |
|---|---|
| Formato: | article |
| Lenguaje: | EN RU UK |
| Publicado: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2019
|
| Materias: | |
| Acceso en línea: | https://doaj.org/article/fa39493edb3c4cc381c465dbb417208a |
| Etiquetas: |
Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
|
| Sumario: | Мета: визначити клінічні та електроенцефалографічні ознаки судом у передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами з урахуванням гестаційного віку при народженні та постменструального віку у динаміці лікування.
Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-нейрофізіологічне обстеження 90 передчасно народжених дітей (І група — 29 дітей з гестаційним віком 24–28 тижнів, ІІ група — 45 дітей з гестаційним віком 29–32 тижні, ІІІ група — 16 дітей з гестаційним віком 33–36 тижнів).
Результати. Передчасно народжені діти груп дослідження мали прояви поєднаної перинатальної патології, серед якої частота гіпоксично-ішемічної енцефалопатії склала у І групі 24,1%, у ІІ групі — 33,3%, у ІІІ групі — 37,5%, р>0,05. За даними нейромоніторингу у дітей груп дослідження превалювали електрографічні (відповідно 31%, 42% та 43,6%, р>0,05), клонічні (24,1%, 20% та 25%, р>0,05) та секвенційні (10,3%, 9% та 12,5%, р>0,05) судоми. Динаміка клініко-електроенцефалографічного обстеження передчасно народжених дітей відповідно до зростання постментруального віку показала поступове зменшення частоти електроклінічних судом (у І групі — з 89,7% до 3,4%, р<0,0001; у ІІ групі — з 60% до 7%, р<0,0001; у ІІІ групі — з 75% до 6,3%, р=0,0001) та збільшення частоти електрографічних судом (відповідно з 6,9% до 44,9%, р=0,0011; з 15,6% до 27%, р>0,05; з 6,3% до 44%, р>0,05). У скоригованому віці 1,5–3 місяці судоми зберігалися лише у 24,1% дітей І групи, у 15,5% дітей ІІ групи та у 25% ІІІ групи (р>0,05) з превалюванням електрографічних судом. Динамічний комплексний нейромоніторинг дав змогу своєчасно провести корекцію протисудомної терапії, що сприяло збільшенню частки дітей без проявів судом.
Висновки. Висока частота судом, як одного з основних проявів пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей, та тривале збереження електрографічних судом впродовж перших місяців постнатального життя визначають необхідність проведення комплексного нейромоніторингу з включенням стандартної електроенцефалографії впродовж перших трьох місяців скоригованого віку для об'єктивної оцінки неврологічного статусу та своєчасної діагностики судомного синдрому, призначення або корекції терапевтичного комплексу.
Діти обстежені після отримання письмової згоди батьків з дотриманням основних етичних принципів проведення наукових медичних досліджень та схвалення програми дослідження Комісією з питань біомедичної етики НМАПО імені П.Л. Шупика. |
|---|