Проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей

Мета: проаналізувати результати лікування дітей із гострим апендицитом та удосконалити алгоритм надання допомоги. Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на результатах лікування 269 дітей із гострим апендицитом та його ускладненнями, які знаходилися на лікуванні в період 2019–2020 роки; мікро...

Descripción completa

Guardado en:
Detalles Bibliográficos
Autores principales: P.S. Rusak, О.К. Tolstanov, V.F. Rybalchenko, V.V. Stakhov, Y.L. Voloshin
Formato: article
Lenguaje:EN
RU
UK
Publicado: Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine 2020
Materias:
Acceso en línea:https://doaj.org/article/ff600626973b4290a3a1e1ac852c129d
Etiquetas: Agregar Etiqueta
Sin Etiquetas, Sea el primero en etiquetar este registro!
id oai:doaj.org-article:ff600626973b4290a3a1e1ac852c129d
record_format dspace
spelling oai:doaj.org-article:ff600626973b4290a3a1e1ac852c129d2021-12-03T12:28:07ZПроблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей2304-00412521-135810.15574/PS.2020.68.28https://doaj.org/article/ff600626973b4290a3a1e1ac852c129d2020-09-01T00:00:00Zhttp://psu.med-expert.com.ua/article/view/217335https://doaj.org/toc/2304-0041https://doaj.org/toc/2521-1358Мета: проаналізувати результати лікування дітей із гострим апендицитом та удосконалити алгоритм надання допомоги. Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на результатах лікування 269 дітей із гострим апендицитом та його ускладненнями, які знаходилися на лікуванні в період 2019–2020 роки; мікробіологічна частина роботи проаналізована на 2334 бактеріологічних висівах у хворих на гострий апендицит у період 1997–2019 років; на 239 патогістологічних дослідженнях видалених апендиксів в період 2019–2020 роки. Результати. Групи розподілені за різними методиками проведення апендектомії: 122 дитини оперовані лапароскопічно, 147 дітей – лапаротомно. У групі дітей, які оперовані лапароскопічно, у структурі діагнозів: гострий флегмонозний апендицит – 51 (41,8%) дитина; первинний перитоніт – 28 (22,9%) дітей; гострий гангренозно-перфоративний апендицит, абсцес, гнійний перитоніт – 24 (19,7%) дитини, гострий гангренозний апендицит – 16 (13,1%) дітей, катаральний – 3 (2,5%) дітей. У 21 (17,2%) випадку проведена конверсія, основна причина якої була відсутність візуалізації охвістя, що зумовило хірурга перейти на лапаротомічний спосіб. Візуалізовані патологічні зміни під час проведення ультразвукового обстеження черевної порожнини у 27 (31,4%) випадках із 86 проведених. Інтраопераційний діагноз та патогістологічний висновок співпали в 65 (69%) випадках. Із них: в 74,5% при флегмонозному апендициті; 68,5% при гангренозному апендициті; 67% при гангренозно-перфоративному апендициті, абсцесі, гнійному перитоніті. У групі дітей, оперованих лапаротомно, в структурі діагнозів: гострий флегмонозний апендицит – 60 (40,8%) дітей; гострий гангренозний апендицит – 66 (38%) дітей; гангренозно-перфоративний апендицит, абсцес, гнійний перитоніт – 26 (17,7%) дітей. У 35 (44,3%) випадках із 79 в доопераційному ультразвуковому обстеженні черевної порожнини охвістя не візуалізоване. Інтраопераційний діагноз та патогістологічний висновок співпали в 115 (78,2%) випадках із 147. Порівнюючи результати лікування обох груп дітей необхідно констатувати, що у групі дітей, оперованих лапароскопічно, в 68,4% випадків під час ультразвукового обстеження візуалізація охвістя була неможливою. У зв’язку з нетиповим розташуванням апендиксу, яке не візуалізоване під час лапароскопії, в 17,2% випадків проведено конверсію. У групі дітей, оперованих лапаротомно, у 44,3% випадків, під час ультразвукового обстеження, не візуалізоване охвістя в зв’язку з наявністю деструктивних змін та ускладнень у черевній порожнині. Висновки. Діагностика гострого апендициту при атиповому розташуванні та наявності анатомічних аномалій може бути ускладненою та впливати на вибір методу лікування, зобов’язує до виконання повного арсеналу діагностичних можливостей клініки. Проводячи лапароскопічну операцію, необхідно контролювати її тривалість, тиск у черевній порожнині, проводити візуальний контроль черевної порожнини, визначати доцільність та своєчасність конверсії, що в кінцевому результаті впливає на безпеку хворого. Згідно наших досліджень у 43% обстежених дітей в доопераційному періоді сонографічно апендикс не візуалізовано, під час проведення діагностичної лапароскопії у 11,5% випадків не вдалося візуалізувати охвістя, що зобов’язало хірурга до конверсії. За результатами досліджень встановлена чутливість шкали Alvarado – 89,8%, а специфічність – 75,9%, що вказує на доцільність та необхідність використання шкали при обстеженні дітей з підозрою на гострий апендицит.P.S. RusakО.К. TolstanovV.F. RybalchenkoV.V. StakhovY.L. VoloshinGroup of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukrainearticleдітиапендицитгострий апендицитлапароскопіялапаротоміяPediatricsRJ1-570SurgeryRD1-811ENRUUKХірургія дитячого віку, Iss 3(68), Pp 28-36 (2020)
institution DOAJ
collection DOAJ
language EN
RU
UK
topic діти
апендицит
гострий апендицит
лапароскопія
лапаротомія
Pediatrics
RJ1-570
Surgery
RD1-811
spellingShingle діти
апендицит
гострий апендицит
лапароскопія
лапаротомія
Pediatrics
RJ1-570
Surgery
RD1-811
P.S. Rusak
О.К. Tolstanov
V.F. Rybalchenko
V.V. Stakhov
Y.L. Voloshin
Проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей
description Мета: проаналізувати результати лікування дітей із гострим апендицитом та удосконалити алгоритм надання допомоги. Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на результатах лікування 269 дітей із гострим апендицитом та його ускладненнями, які знаходилися на лікуванні в період 2019–2020 роки; мікробіологічна частина роботи проаналізована на 2334 бактеріологічних висівах у хворих на гострий апендицит у період 1997–2019 років; на 239 патогістологічних дослідженнях видалених апендиксів в період 2019–2020 роки. Результати. Групи розподілені за різними методиками проведення апендектомії: 122 дитини оперовані лапароскопічно, 147 дітей – лапаротомно. У групі дітей, які оперовані лапароскопічно, у структурі діагнозів: гострий флегмонозний апендицит – 51 (41,8%) дитина; первинний перитоніт – 28 (22,9%) дітей; гострий гангренозно-перфоративний апендицит, абсцес, гнійний перитоніт – 24 (19,7%) дитини, гострий гангренозний апендицит – 16 (13,1%) дітей, катаральний – 3 (2,5%) дітей. У 21 (17,2%) випадку проведена конверсія, основна причина якої була відсутність візуалізації охвістя, що зумовило хірурга перейти на лапаротомічний спосіб. Візуалізовані патологічні зміни під час проведення ультразвукового обстеження черевної порожнини у 27 (31,4%) випадках із 86 проведених. Інтраопераційний діагноз та патогістологічний висновок співпали в 65 (69%) випадках. Із них: в 74,5% при флегмонозному апендициті; 68,5% при гангренозному апендициті; 67% при гангренозно-перфоративному апендициті, абсцесі, гнійному перитоніті. У групі дітей, оперованих лапаротомно, в структурі діагнозів: гострий флегмонозний апендицит – 60 (40,8%) дітей; гострий гангренозний апендицит – 66 (38%) дітей; гангренозно-перфоративний апендицит, абсцес, гнійний перитоніт – 26 (17,7%) дітей. У 35 (44,3%) випадках із 79 в доопераційному ультразвуковому обстеженні черевної порожнини охвістя не візуалізоване. Інтраопераційний діагноз та патогістологічний висновок співпали в 115 (78,2%) випадках із 147. Порівнюючи результати лікування обох груп дітей необхідно констатувати, що у групі дітей, оперованих лапароскопічно, в 68,4% випадків під час ультразвукового обстеження візуалізація охвістя була неможливою. У зв’язку з нетиповим розташуванням апендиксу, яке не візуалізоване під час лапароскопії, в 17,2% випадків проведено конверсію. У групі дітей, оперованих лапаротомно, у 44,3% випадків, під час ультразвукового обстеження, не візуалізоване охвістя в зв’язку з наявністю деструктивних змін та ускладнень у черевній порожнині. Висновки. Діагностика гострого апендициту при атиповому розташуванні та наявності анатомічних аномалій може бути ускладненою та впливати на вибір методу лікування, зобов’язує до виконання повного арсеналу діагностичних можливостей клініки. Проводячи лапароскопічну операцію, необхідно контролювати її тривалість, тиск у черевній порожнині, проводити візуальний контроль черевної порожнини, визначати доцільність та своєчасність конверсії, що в кінцевому результаті впливає на безпеку хворого. Згідно наших досліджень у 43% обстежених дітей в доопераційному періоді сонографічно апендикс не візуалізовано, під час проведення діагностичної лапароскопії у 11,5% випадків не вдалося візуалізувати охвістя, що зобов’язало хірурга до конверсії. За результатами досліджень встановлена чутливість шкали Alvarado – 89,8%, а специфічність – 75,9%, що вказує на доцільність та необхідність використання шкали при обстеженні дітей з підозрою на гострий апендицит.
format article
author P.S. Rusak
О.К. Tolstanov
V.F. Rybalchenko
V.V. Stakhov
Y.L. Voloshin
author_facet P.S. Rusak
О.К. Tolstanov
V.F. Rybalchenko
V.V. Stakhov
Y.L. Voloshin
author_sort P.S. Rusak
title Проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей
title_short Проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей
title_full Проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей
title_fullStr Проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей
title_full_unstemmed Проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей
title_sort проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей
publisher Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine
publishDate 2020
url https://doaj.org/article/ff600626973b4290a3a1e1ac852c129d
work_keys_str_mv AT psrusak problemnípitannâdíagnostikitalíkuvannâgostrogoapendicituudítej
AT oktolstanov problemnípitannâdíagnostikitalíkuvannâgostrogoapendicituudítej
AT vfrybalchenko problemnípitannâdíagnostikitalíkuvannâgostrogoapendicituudítej
AT vvstakhov problemnípitannâdíagnostikitalíkuvannâgostrogoapendicituudítej
AT ylvoloshin problemnípitannâdíagnostikitalíkuvannâgostrogoapendicituudítej
_version_ 1718373307432042496